Тернопільскі Русини внесли сими днями до зверхности громадскої прошенє, в котрім домагають ся: основаня руских паралєльок при 5-клясовій місцевій школї мужескій, при 4-клясовій школї женьскій і зміна викладового язика польского на рускій язик викладовий в школї на передмістю Микулинецкім. Містом управляє тепер правительственний комісар п. Студзиньскій, тож і просьбу внесено на єго руки. Русини cпoдївaють ся, що п. Студзиньскій, яко правительственний комісар а при тім не злий чоловік, полагодить справу по справедливости і цїлковито прихилить ся до их прошеня.
В Тернополи ходить до шкіл народних рік-річно до 700 руских дїтей, а на таке поважне число не було до недавна анї одної школи з руским язиком викладовим. Аж доперва минувшого року основано одноклясову руску школу в "Великих Гаях тернопільских", а сего року увійде в житє чотиро-клясова школа вправ при учительскім семинари з руским язиком викладовим. [Тепер тілько І-ша кляса.] Однакож до сих двох шкіл може з часом учащати найбільше 200—250 учеників, т. є. до школи гаївскої тілько дїти з Гаїв, а до школи вправ по більшій части дїти з передмістя "Юрдиґа" і "Греблї", котрим до тої школи найблизше. Прочих же 500 дїтей з середмістя і з найбільших передмість "Зарудя", "Засадків" і "Микулинецкого", мусїли би при теперішнім станї учащати до шкіл польских, а се цїлком противить ся здоровим педаґоґічним засадам, бо чей-же нїхто не заперечить того, що дїтям руским найлекше образуватись в своїй рідній мові рускій а не в чужій польскій.
Тернопільскі міщане вже не від тепер нарікають на той неприродний стан в школї, що дїти их мусять побирати науку шкільну в язицї польскім, а з того виходить таке, що дитина руска, скінчивши народну школу, не вміє по руски навіть добре читати, а натомість винесе зі школи цїлу пачку краковяків. Та й впрочім трудно вимагати, щоби дитина руска обзнакомилась добре з своїм язиком в такій школї, де учителька руского язика толкує слова: "збитий з пантелику" на "miasto Pantelicon w Grecyi", або где забороняють руским дїтям навіть приватно по коридорах розмовляти по руски, як то дїялось минувшого шкільного року в місцевій школї женьскій.
Русини дожидали довго, гадаючи, що може окружна рада шкільна сама зверне увагу ради громадскої на покривдженє Русинів в школї, — однак коли трудно того дочекатись, то міщане тернопільскі, обавляючи ся, щоби з часом на шию руских дїтей не заложено ще "Sprachzeichen-ів" польских, — порадившись з интеліґенцією, внесли прошенє о заведенє шкіл з руским язиком викладовим. Просьбу підписало много міщан свідомих своїх прав і свого значіня в містї, підписала і вся руска интеліґенція [крім руского пароха о. крилошанина Фортуни, котрий підписати не хотїв]. З признанєм треба піднести межи иншими имена пп. Матвія Вацика і Павла Демчука, котрі охотно трудять ся при кождій рускій справі і тепер не мало натрудились при збираню підписів.
Наколи-б зверхність громадска не увзгляднила прошеня, то тернопільскі Русини не засплять справи а будуть добивати ся своїх прав у висших властей.
Русин.
