◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Епільоґ наміреного віча радикального в Станиславові. Як звістно, відбула ся дня 6 н. ст. серпня карна розправа перед станиславівским судом против пп.: Щастного Творовского, д-ра Сев. Даниловича, Ив. Франка, Ил. Гарасимовича і д-ра Теоф. Окуневского, обжалованих, на представленє староства, о провину з §. 2. зак. о зборах, сповнену тим, що замість маючого відбути ся віча дня 7 н. ст. червня в Станиславові, котре не могло відбути ся задля заборони, запросили участників того віча на збори приватними запрошенями, чим мали обійти закон. Розправа виказала, що пп.: Данилович, Франко, Гарасимович і Окуневскій не брали участи в запрошеню на приватні збори, а що закон виразно дозволяє оба роди зборів, публичних і за запрошенями, то й обжаловані мали право хопитись в послїдній хвили за друге дозволене средство. Що-до обставини, що п. Творовскій не знав лично кількох участників, то єсть се зовсїм природне з огляду на 300 зібраних осіб. Впрочім закон зовсїм не вимагає такої личної знакомости. Ті мотиви спонукали судью п. Воляньского видати засуд, увільняючій всїх обжалованих від вини і кари. З обжалованих станули при розправі лично: Творовскій і Гарасимович, Даниловича і Франка заступав п. М. Павлик, а д-ра Окуневского д-р Мелитон Бучиньскій, адвокат зі Станиславова. Крім того боронив Творовского д-р Иван Мандичевскій. Прокуратор внїс жалобу неважности і розправа відбуде ся ще раз. Тимчасом, — як пише Kurjer Lwowski, — наміряє д-р Окуневскій внести жалобу на найблизшім засїданю соймовім, що єго яко посла втягнено до процесу.
Намістник ґр. Бадені був оногди в Олешичах і Грушові, вчера з рана вернув до Львова, а по полудни поїздом курієрским виїxaв до Буска. Побут намістника в згаданих місцевостях стоїть в звязи з гостиною цїсаря.
Розправа карна против д-ра Александра Meдвея, обжалованого о злочин уведеня і поєдинку, відбуде ся дня 5 н. ст. вересня перед трибуналом cyдьїв присяжних в львівскім судї карнім. Розправі буде проводити совітник Спендаковскій, яко вотанти будуть засїдати совітники: Фіґер і Натарскій. До розправи, котра потреває 3—4 днї, візвано 22 свідків. Акт обжалованя обіймає 7 аркушів.
Вихованє фізичне в народних школах. Нові пляни наукові укладані тепер краєвою радою шкільною, а котрі будуть обовязувати незадовго всї школи народні, визначать ґімнастицї і ґімнастичним играм більшій вимір годин в тиждни, як доси було. Вже в першій клясї буде школа обовязана розвивати фізично молодїж играми ґімнастичними на вільнім воздусї, а в клясах висших по при игри виступати буде також ґімнастика, яко важний чинник виховуючій. Ті зміни в плянах наукових спонукали краєву раду шкільну устроїти "курс игор і ґімнастики" для yчителїв народних з провінції. Устроєнє сего "курсу" поручила краєва рада шкільна "кружкови ґімнастичному yчитeлїв шкіл народних міста Львова". Сего року розпочав ся згаданий курс дня 21 н. ст. липня і тревав 8 днїв. Виклади і вправи практичні відбували ся що-день рано і пополудни і обіймали: 1) значенє фізичне і педаґоґічне игор і ґімнастики (викладав Мечислав Барановскій, инспектор львівского округа шкільного і презес "кружка"), 2) игри ґімнастичні, 3) теорія вправ ґiмнacтичниx і 4) о скорій помочи при скалїченях. В тім курсї, субвенціонованім краєвою радою шкільною, взяло участь 15 учителїв, 1 професор ґімназіяльний і 1 слухатель прав, разом 17 осіб. Одинацятьох yчитeлїв висланих окружними радами шкільними одержало запомоги по 20 зр. і поміщенє в школї им. Мицкевича, прочі участники користали також з безплатного поміщеня в школї им. Мицкевича. Виклади теоретичні і вправи практичні відбували ся або в школї Мицкевича або на боїщи корпусів вакаційних, де познакомлювали ся також з орґанізацією і способом веденя корпусів. По окінченю курсу одержав кождий участник свідоцтво фреквентації, котре враз з подрібним справозданєм має предложити краєвій радї шкільній. Всї учителї окінчивші курс мають після порученя краєвої ради шкільної устроювати на окружних конференціях і кружках педаґоґічних відчити і практичні лєкції з обсягу ґімнастики і игор ґімнастичних.
Дрібні вісти. Цїсар дарував громадї Горохівцї, в повітї перемискім, 100 зр. на внутрішнє устроєнє церкви. В Завадівцї на Українї помер дня 27 н. ст. липня Вячеслав Руликовскій, звістний в ученім світї геральдик польскій, автор твору Kniaziowie i szlachta, проживши 70 лїт. Послїдних 15 лїт проживав покійний в Кракові, займаючись наукою. — Архикнязь Кароль Людвик має разом з цїсарем приїхати до Галичини на маневри. — Архикнязь Альбрехт виїзджає нинї до Перемишля на маневри кріпостної артилєрії.