Череп заповнив генеалогічну прогалину

 

У Кенії дослідники виявили череп представника виду людиноподібні, якому 13 мільйонів років. Добре збережені рештки важливі з двох причин: передусім, вони заповнюють дотепер наявні прогалини в генеалогічному дереві гомінідів, зокрема й людини: по-друге, взагалі рештки становлять найкраще збережений череп вимерлого виду людиноподібних.




Череп Nyanzapithecus alesi  гомініда, що жив 13 мільйонів років тому. Зображення: Fred Spoor.

 

Відомо, що від шести до семи мільйонів років тому генеалогічні лінії людини та шимпанзе розділилися. Проте як розвивалися їхні спільні предки, як виникли перші людиноподібні – предки гомінідів та людини – дотепер невідомо. Адже з вирішального періоду – від 23-х до п’яти мільйонів років тому – решток практично немає, не кажучи вже про черепи.

 

З огляду на це, відкриття практично цілого, добре збереженого черепа з «темної ери» еволюції людиноподібних є унікальною подією: 2014 року в регіоні Напудет на захід від озера Туркана в Кенії археологи натрапили на такий череп примата.

 

Лише нещодавно палеонтологи його дослідили та встановили: йдеться про череп, якому 13 мільйонів років, і належав він дотепер невідомому вимерлому видові людиноподібних. Тобто решки походять саме з того часу, з якого донині не було жодних скам’янілостей, і становлять вони найбільш цілісний череп вимерлого гомініда, який коли-небудь вдавалося виявити.

 

«Решки людиноподібних настільки рідкісні, що більшість з нас неймовірно тішиться, коли знаходить хоча б один зуб, – коментує Бренда Бенефіт (Brenda Benefit) з Національного університету штату Нью-Мексико. – Я ніколи не думала, що така рідкісна знахідка матиме місце в моєму житті».




Череп належав однорічній дитині. Фото: Isaiah Nengo.

 

Детальніше дослідження з’ясувало, що череп мав би належати дитині: «Ми можемо роздивитися мозкову порожнину, внутрішнє вухо і ще не прорізані постійні зуби з лініями їхнього росту, – повідомив співавтор Пол Тафору (Paul Tafforeau) з Європейського центру синхротронного випромінювання (European Synchrotron Radiation Facility) в Греноблі. – Завдяки зубам ми змогли визначити, що дитина на момент смерті мала приблизно рік і чотири місяці».

 

Давній представник людиноподібних, якого назвали Nyanzapithecus alesi, ззовні нагадував дитинча сучасного гібона: великі очі, коротка мордочка і маленький ніс. Та на відміну від цих активних деревних жителів, alesi не гойдалися між гіллям так вправно: «Внутрішнє вухо Nyanzapithecus alesi доводить, що вони рухалися повільніше та обачніше», – каже Фред Спор (Fred Spoor) з Інститут еволюційної антропології імені Макса Планка в Лейпцигу.

 

Навіть дорослі Nyanzapithecus alesi важили трошки більше, ніж 11 кілограмів, та мали голову не більшу за лимон. Об’єм черепа 101 мілілітрів, який мали ці древні людиноподібні, означає, що у них був майже втричі більший мозок, ніж у їхніх сучасників «нормальних» вузьконосих.




Дослідження анатомії черепа з допомогою синхротронного випромінювання. Зображення: Paul Tafforeau.
 

І ще дещо свідчить про нововідкритий вид як про ранніх представників гомінідів: «У черепі містяться цілком розвинені кісткові слухові канали, – інформує Елен Міллер (Ellen Miller) з Університету Вейк-Фореста. – Це важлива ознака, що пов’язує знахідку з сучасними людьми».

 

І це робить Nyanzapithecus alesi людиноподібними. «Відкриття Alesi засвідчує: цей вид був дуже близьким до витоків сьогодні живих гомінідів, і ці витоки були африканськими», – констатує провідний автор Ісайя Неґро (Isaiah Nengo) з Університет штату Нью-Йорк в Стоуні-Брук.

 

Знахідка черепа також послужила тому, що вчені з’ясували місце приматів Nyanzapithecus у генеалогічному дереві. «Дотепер всі види Nyanzapithecus були відомі лише завдяки своїм зубам. Тож залишалося нез’ясованим, чи вони взагалі були людиноподібними, чи ні», – пояснив колега Неґро Джон Флігл (John Fleagle).

 


Schädelfund schließt Stammbaumlücke

Nature, Leakey Foundation, 10/08/2017

Зреферувала Соломія Кривенко

11.08.2017