◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

На повитанє Ексц. Митроп. А. Шептицького вислав до Стокгольму п. д-р C. Федак як голова "Комітету привитаня" таку телєґраму: Наш намір повитати Вашу Ексцелєнцію майже по 3-лїтній неволи, підчас повороту вже в Берлїнї унеможливила подорож до Риму. Тому нехай нам буде вільно висказати Вашій Ексцелєнції сею дорогою в імени українського населеня Галичини слова найсердечнїйшого поздоровленя та найщирійшого привязаня. На сю телєґраму наспіла письменна відповідь: "За висказані слова сердечно горячо дякую і Вам і всїм, в яких імени Ви телєґрафували, — дякую за так милий привіт, за заснованє "Комітету привитаня" і його наміри. Притім мушу висказати жаль, що не можу їхати прямо на Львів, хоч як прикро менї відкладати хвилї повороту о кілька тижнів. Дуже бажавби я закінчити мандрівку по світї. Сердечний привіт всїм. До милого побаченя. Бог з нами! — Андрій".
Ґр. Шептицький папським нунцієм? Львів 7. серпня 1917. Віденські дневники доносять: Ґраф Шептицький має бути установлений постійним папським нунцієм(?). Папа хоче таким чином признати самостійність України.
Українські с. стрільцї в Київі. Льозанна 28 липня 1917. (Укр. прес. бюро). Українське бюро в Стокгольмі доносить: Саме наспіли до Київа австрійські полонені в числї 2000 людий; між ними є богато Українцїв, серед яких деякі виріжняють ся від своїх товаришів тим, що на своїх шапках мають відзнаку з Українським гербом. Людність Київа уладила своїм закордонним братам сердечне принятє.
Українська прив. ґімназія з правом прилюдности в Долинї потребувати-ме на рік шкільний 1917/18 нових шість учительських сил, — так до предметів фільольоґічних, як і реальних. Платня після норм учителїв державних, — з тим, що всї дорожнечі додатки є о 10% висші, чим в державних заведенях. Учителї на державнім етатї дістають ще і осібний додаток (дієти), а се сталі 100 к.,— а супленти 50 к. місячно. Поданя просить ся вносити найдальше до 15. серпня с. р. на тимчасову адресу дирекції: Подляси п. п. Кенти коло Бялої. — Дирекція.
Відзначенє. П. Зиновій Решетилович, ц. і к. акцесіст (Verpflegsakzessist), котрий від довшого часу тут стаціонований, відзначений золотим хрестом заслуги на стяжцї медалї хоробрости.