Найбільше задоволені життям ті люди, які вміють планувати свій час і концентруватися на тривалих і позитивних наслідках своїх дій. Таких висновків дійшли психологи команди Мацея Столярського з Варшавського університету.
Задоволення від життя залежить не тільки від наших теперішніх здобутків, а й від того, що ми очікуємо від майбутнього. Важливо, як ми сприймаємо часову перспективу: минуле — позитивно або негативно; теперішнє — гедоністично або фаталістично; майбутнє — позитивно або негативно. Із досліджень д-ра Мацея Столярського і його команди з відділу психології Варшавського університету випливає, що сприйняття кожної з цих перспектив значно впливає на наші емоції.
Багато енергії і мотивації надає нам гедоністичне сприйняття теперішньої перспективи, пов’язане з докладанням якнайбільше зусиль для максимізації теперішнього відчуття задоволення. Але задоволення стає ще більшим, коли ми дужче фокусуємося на майбутньому і наслідках наших дій, а не лише на тому, що робимо тепер. А найбільше емоційного дискомфорту приносить зосередження на негативних переживаннях з минулого, які погіршують самопочуття і знижуть загальний рівень задоволеності життям.
Ми не можемо повністю забути те, що було з нами в минулому, а найважче дистанціюватися від невезіння і травматичних переживань. Психологи стверджують, що минуле — це фундамент нашої ідентичності: концентруючись на добрих або поганих, радісних або сумних спогадах, ми несвідомо формуємо переконання й ідеї, які лежать в основі цілісності нашого життя.
Психологи Філіп Зімбардо і Джон Бойд зі Стенфордського університету сформулювали так звану “часову перспективу”, за допомогою якої ми впорядковуємо наше осмислення дійсності. Майбутнє, хоча завжди непевне, у цій концепції є найважливішим джерелом мотивації завдяки планам та визначеним цілям.
Зімбардо і Бойд вважають, що люди відрізняються силою і способом концентрації на конкретних “горизонтах часу”. У світлі проведених досліджень ця різниця є ключовим визначником мотивації, емоцій і загальної якості життя.
Із досліджень д-ра Столярського випливає, що найкраща ситуація — це коли ми можемо успішно переключати свою увагу між конструктивними спогадами з минулого, мотиваційними планами на майбутнє та уважним смакуванням теперішньої хвилі.
“Таке сприйняття часу дозволяє нам відчувати себе веселими, сповненими енергії та менше напруженими, краще справлятися з гнівом та агресією, будувати корисні зв’язки й ефективніше працювати”, — наголошують польські спеціалісти.
Поки немає певності, чи часова настанова на минуле, теперішнє і майбутнє обумовлена генетично. Можливо, відповідь на це питання дадуть наступні дослідження психологів з Варшавського університету, які вивчають те, як біологія впливає на наше сприйняття часу. Ці дослідження були проведені на одно- і двояйцевих близнюках. Але вчені планують встановити і те, якою мірою часова перспектива залежить від рис темпераменту. У цьому дослідженні можуть взяти участь добровольці, які не є близнюками.
Większa satysfakcja z życia zależy od skupiania się na przyszłości
Nauka w Polsce, 21.07.2017
Зреферував Євген Ланюк
28.07.2017