Сівачі здорової думки
Львів, 20 липня.
Липень і серпень — це час літніх ферій; для селянина найгарячіший час в цілому році, бо час збору; для шкільної молоді — це час відпочинку, для трудової інтелігенції міста найдогідніший час коротших чи довших відпусток. З уваги на те, що сьогодні, у воєнне лихоліття, майже немає відпочинкових літнищ, а як навіть є два-три, то вони недоступні ціною для нашого пересічного трудового інтелігента — тисячі наших інтелігентів підчас своїх відпусток у цих двох місяцях роз'їдуться по наших селах, використовуючи свої родинні зв'язки з сільськими свояками або свої знайомства з сільськими священиками, вчителями, взагалі з сільською інтелігенцією. І якщо село ще досі не запросило до себе своїх земляків з міста, то хай це обов'язково зробить і дасть їм спроможність не тільки подихати свіжішим повітрям, але й призабути троха клопоти їхнього щоденного життя та набрати сил до дальшої боротьби. Міський інтелігент розуміє це добре, що й на селі сьогодні не переливається, все ж там інакше і легше. І він буде вдячний, якщо він зможе тих 6 чи 14 днів своєї відпустки перебути здалека від міської метушні та труднощів, і на лоні зеленої природи користатись золотим сонцем, запашним повітрям, а іноді і хвилями річки.
Але сьогодні такий час, що з деякими обов'язками кожний з нас не може розставатися навіть підчас своєї короткої відпустки. І ті, яким пощастить кілька чи кільканадцять милих днів провести на селі, хай теж не забувають про те, що супроти села вони мають деякі обов'язки, виконання яких сьогодні куди важливіше, ніж це бувало давніше. Трудова інтелігенція міста — це переважно урядовці, що працюють по всяких міських установах, це теж представники незалежних звань, але всі вони мають у місті легкий доступ до нашої керуючої та відповідальної організації, усім їм легше роздобути достовірну інформацію, газету, журнал, книжку, вони частіше зустрічаються з людьми з різних сторін краю і Европи, і тому їм легко виробити собі у місті ясний і здоровий погляд на справи, що нас сьогодні найбільше цікавлять. І, опинившись на селі, вони повинні стати сівачами здорової думки, здорової психічної настанови та віри в краще завтра. На деякі справи село глядить часто дуже вузько, деякі складні проблеми намагається розв'язувати дуже просто і однобоко. Зовсім не дивниця. Це ж село, з яким усяка комунікація в сьогоднішніх воєнних часах дуже важка. Але власне обов'язком нашого міського інтелігента, що опиниться на селі, цей овид сільських поглядів на різні справи поглибити та поширити, а передовсім навести його на правильні рейки, що не ведуть на шкоду, але на добро нашої національної спільноти. В першій мірі ніколи не забуваймо повторювати нашому селянинові єдину сьогодні істину:
Що ніяка наша жертва, ні збірна, ні кожного зокрема, не за велика для того, щоб причинитися до якнайшвидшого і цілковитого розвалу большевизму. Якщо в селі є світлиця УОТ, то допоміжна праця міського інтелігента в ній підчас його побуту в селі теж побажана. Своєю доповіддю на актуальну тему чи навіть звичайним виясненням газетної статті він може дуже багато причинитися до скріплення здорового настрою, бадьорости та віри в наші власні сили. Само собою розуміється, що сьогодні, коли на селі не відчувається надміру робочих рук, навпаки, відчувається їх брак, слід селянинові й у фізичній праці дещо помогти, тимбільше тепер, підчас основних зборів. Це буде не тільки вияв доброї вол; і вдячности міського інтелігента супроти нашого селянина, але й доказ розуміння ваги фізичної праці останнього для нас усіх. Селянин робить те саме, коли запрошує нас, міських інтелігентів, до себе на відпочинок.
Речі, що про них згадуємо, не нові для нашого міського інтелігента. Так від давна у нас водилося, що коли міські інтелігенти приїздили на село підчас літніх ферій, то старалися дати якийсь здоровий духовий харч тому селові. І тому сьогодні ми нічого нового не робимо, як тільки йдемо слідом десятирічніх, втертих, здорових традицій наших дідів та батьків, які завжди дбали про те, щоб мати якнайтісніший духовий зв'язок з селом, основою нашого народу. Який же важливий цей зв'язок у сьогоднішніх часах!
Ми знаємо і відчуваємо, що всіх цих речей може не слід нашому міському інтелігентові і пригадувати, бо він сам їх дуже добре розуміє, про них пам'ятає і, напевне, не порушить славної традиції своїх попередників. Коли ж натякаємо про низку оцих питань, то робимо це тільки тому, щоб підкреслити їхню особливу важливість у сьогоднішньому моменті.
