У суботу, 22 липня, у польській Ждині Глава УГКЦ Блаженніший Святослав взяв участь у відкритті ювілейної 35-ої лемківської ватри, передає департамент інформації УГКЦ. Захід відбувся в межах Всецерковної прощі на гору Явір.

 

 

«З ласки Божої цього року я зміг прибути до цієї Богом благословенної землі як паломник і прочанин, аби тут схилити голову в молитві до Господа Бога і пом’янути ці сумні роковини, 70-ту річницю акції "Вісла". Ця сумна подія розпорошила рідних нашому серцю лемків по всьому світі. У нашій молитві ми хочемо торкнутися ран цього Божого народу та цієї землі», – сказав Отець і Глава УГКЦ.

 

«Прагну особливо подякувати і згадати в молитві всіх батьків і матерів, які зуміли передати своїм дітям любов до цієї лемківської землі та цього благословенного краю. Спогадуючи сумні роковини, ми прагнемо подякувати за те, що не можна було відібрати в цього народу. Забрали землю, забрали могили предків, забрали наші храми та не могли вирвати із сердець людей віру в Бога і любов до своєї землі. Гадаю, сьогодні увесь світ і всі народи з подивом дивляться, як лемки люблять свої гори, як лемки люблять свою землю», – сказав предстоятель Церкви.

 

За його словами, Лемківщина сьогодні є учителькою нової Європи, яка втрачає коріння, втрачає свою національну і релігійну пам’ять, втрачає свою віру в Бога і тому не має надії. А лемки цього всього можуть навчити сучасного європейця.

 

«Гадаю, послання, яке ми принесли з України, – це те, що велика Україна з вами. Ми з вами єднаємося, один за одного будемо горою стояти, бо в цій єдності – наша сила, наше майбутнє. Сьогодні ми згадуємо сумні події, але біль Лемківщини – це біль всієї великої України. Відчуття гідності, яке носить у своєму серці кожен лемко в цілому світі, спонтанно стало гімном гідності Революції на Майдані. Недаремно лемківський плач "Пливе кача" став гімном Майдану. Спогадуючи ці сумні роковини, ми спогадуємо також і долю УГКЦ – вашої матері, яка терпіла з вами. Нехай Всемилостивий Господь благословить нас усіх Божим миром».

 

Участь у заході взяли гості з Польщі, Словаччини, України, Канади, США, Австралії.

 

«Сьогодні відбулася ще одна подія, яку, можливо, не всі бачили, але яка є невід’ємною частиною цього свята. Я сьогодні вперше зустрів і подав руку владиці Паїсієві (єпископ УПЦ КП, – Z). Це надзвичайно важливий момент в історії наших Церков, які живуть на одній землі. Подаючи один одному руки, ми визнали себе братами у Христі. Цього нам так сьогодні бракує», – додав також Глава УГКЦ.

.html" target="_blank">передає департамент інформації УГКЦ. Захід відбувся в межах Всецерковної прощі на гору Явір.

 

 

«З ласки Божої цього року я зміг прибути до цієї Богом благословенної землі як паломник і прочанин, аби тут схилити голову в молитві до Господа Бога і пом’янути ці сумні роковини, 70-ту річницю акції "Вісла". Ця сумна подія розпорошила рідних нашому серцю лемків по всьому світі. У нашій молитві ми хочемо торкнутися ран цього Божого народу та цієї землі», – сказав Отець і Глава УГКЦ.

 

«Прагну особливо подякувати і згадати в молитві всіх батьків і матерів, які зуміли передати своїм дітям любов до цієї лемківської землі та цього благословенного краю. Спогадуючи сумні роковини, ми прагнемо подякувати за те, що не можна було відібрати в цього народу. Забрали землю, забрали могили предків, забрали наші храми та не могли вирвати із сердець людей віру в Бога і любов до своєї землі. Гадаю, сьогодні увесь світ і всі народи з подивом дивляться, як лемки люблять свої гори, як лемки люблять свою землю», – сказав предстоятель Церкви.

 

За його словами, Лемківщина сьогодні є учителькою нової Європи, яка втрачає коріння, втрачає свою національну і релігійну пам’ять, втрачає свою віру в Бога і тому не має надії. А лемки цього всього можуть навчити сучасного європейця.

 

«Гадаю, послання, яке ми принесли з України, – це те, що велика Україна з вами. Ми з вами єднаємося, один за одного будемо горою стояти, бо в цій єдності – наша сила, наше майбутнє. Сьогодні ми згадуємо сумні події, але біль Лемківщини – це біль всієї великої України. Відчуття гідності, яке носить у своєму серці кожен лемко в цілому світі, спонтанно стало гімном гідності Революції на Майдані. Недаремно лемківський плач "Пливе кача" став гімном Майдану. Спогадуючи ці сумні роковини, ми спогадуємо також і долю УГКЦ – вашої матері, яка терпіла з вами. Нехай Всемилостивий Господь благословить нас усіх Божим миром».

 

Участь у заході взяли гості з Польщі, Словаччини, України, Канади, США, Австралії.

 

«Сьогодні відбулася ще одна подія, яку, можливо, не всі бачили, але яка є невід’ємною частиною цього свята. Я сьогодні вперше зустрів і подав руку владиці Паїсієві (єпископ УПЦ КП, – Z). Це надзвичайно важливий момент в історії наших Церков, які живуть на одній землі. Подаючи один одному руки, ми визнали себе братами у Христі. Цього нам так сьогодні бракує», – додав також Глава УГКЦ.

24.07.2017