Львів, 14. липня 1917.
Комісія мінїстерства публічних робіт звиджує від часу до часу знищені повіти в Галичинї і контролює поступи відбудови спалених та знищених осель.
В західній Галичинї відбували ся вже кілька разів такі інспекційні обїздки. В східній Галичинї було дві обїздки, при кінци мая в сяніцькім, лїськім і берегівськім повітї, а з початком липня в ярославськім, цїшанівськім, мостиськім, яворівськім, городецькім, рудецькім, львівськім, жовківськім, равськім і сокальськім.
Про послїдну поїздку я довідав ся в час і зажадав від шефа будівельної секції, радника дв. Інґардена уможливленя менї взяти в нїй участь. Сему домаганю вволено.
Комісія, зложена з секційного шефа д-ра Лявди, мінїстерського радника Новотного, референта справ відбудови, обох з мінїстерства робіт публичних і мінїстерського радника Микулього в мінїстерства рільництва, та шефа будівельної секції, радника дв. Інґардена розпочала свою інспекційну дїяльність дня 6. липня в Ярославі. Переїхала східну часть повіта ярославського, звидїла округ любачівський, яворівський, мостиський і 8. липня вечером явила ся в Судовій Вишни, з відки приїхала до Львова вечером 8. липня.
Дня 9. липня прилучив ся я рано до комісії і разом з нею звидїв я дня 9. липня такі місцевости: Янів, Ротенган, Поріче коло Янова, Городок з спаленими передмістями, Поріче коло Комарна, Чуловичі і Комарно.
Дня 10. липня оглянула комісія Унтарвальден, Куровичі, обі громади в перемишлянськім повітї, Вайнберґен і Винники. З огляду на брак місця в автах не міг я брати дальшої участи в поїздках комісії, котра пополудни дня 10. липня виїхала зі Львова через Яричів, Жовтанцї, до Жовкви, а дня 11. липня звидїла Жовкву, Бутини, Кристинопіль і прибула до Сокаля, а дня 12. липня звидїла Тартаків, Опільсько і Белзець, та з поворотом на Краків відїхала до Відня.
В часї інспекційної подорожи старав ся радник двора Інґарден виказати величину знищеня, а що до поступів відбудови старав ся показати ті місцевости, в яких експозитури дещо зробили. Я і інжінєр Строгаль, Нїмець, член прибічної ради, старали ся показати, я українські оселї, а п. Строгаль нїмецькі такі, де нїчого не зроблено. Се в великій мірі мeнї удало cя, мимо великої неохоти п. Інґардена. В наведених українських знищених громадах майже нїчого не зроблено. Нужда велика. На комісію зробило се велике вражінє. Я старав ся показати нужду попалених в цїлій наготї і се менї вповнї удало ся.
Весь час старав ся я шефови секційному д-рови Лявдї виказати нерівномірне трактованє східної Галичини з західною, що він вповнї признав, звиняючи ся сим, що чим близше фронту, тим труднїйше відбудувати. Дальше старав ся я йому виказати, що ми Українцї анї в Централї анї в Експозитурах не маємо урядників, котрі мали-би вплив на роздїл фондів і на контролю їх ужитя. Він заявив менї, що Українцї не мають фахових сил, котрими можна обсадити важнїйші місця: Українцї не повинні абсентувати ся в прибічній Радї і старати ся переперти свої домаганя. Дальше заявив він, що йому дуже залежить на сїм, щоби Українцї співдїлали при відбудові, бо в тім случаю контроля є лїпша, як без них, а він потребує контролї не лиш з огляду на Галичину, але також з огляду на послів з инших країв, котрі від него домагають ся раціонального ужитя фондів, призначених на відбудову. З бесїди з ним переконав ся я, що він знає господарку Централї і що стараєть ся запобігти її марнотравній господарцї. Висказав між стрічками жаль, що Українцї до него не звертають ся, і просив, щоби безпосередно предкладати домаганя і жалоби в справі відбудови. Я прирік йому сейчас зареляціоновати нашу розмову У. П. Р. і зі свoєї сторони положити натиск на се, щоби вона покінчила крізу в прибічній радї в Централї і старала ся так справу повести, щоби Українцї могли назад брати участь в прибічній радї. Очевидно піднїс я йому з натиском, що ми мусимо мати бодай мінїмальні домаганя полагоджені, щоби могли вступити назад до Централї.
З огляду на нашу співучасть в Централї і співдїланє при відбудові піднїс я з натиском, що члени прибічної ради бажають дїйсної співучасти в відбудові. Бажають виконувати контролю ужитя фондів, а через співучасть в інспекційних поїздках переконати ся про дїйсний стан відбудови знищених громад і потреби населеня, які при поїздцї мають нагоду предложити комісії.
Інж. Строгаль інформував в тім дусї радника мін. Новотного, котрий також зробив на нас дуже добре вражінє.
При розпращаню піднесли ми оба згідно, щоби в час повідомлено прибічну раду про інспекційну поїздку, і щоби члени прибічної ради могли брати участь в поїздцї в офіціяльнім характері, а не допрошували ся о участь в поїздцї. Д-р Лявда заявив, на се, що слїдуюча поїздка інспекційна буде при кінци серпня або в початках вересня, що вправдї трудно її наперед оголосити, однак він буде старати ся дати знати про ню будівельній Секції бодай на 8 днїв наперед, а поїздка обійме полуднево-східні повіти від Львова.
Оба репрезентанта мінїстерства робіт пyбличних відповідаючи на нашу просьбу прихильно трактувати східно-галицьке знищене населенє заявили, що нужда є так велика, що нема слів анї образу, щоби її можна змалювати і представити сим, котрі її не бачили на власні очи, і тому пожаданим булоб, щоби репрезентант мінїстерства фінансів брав конечно участь в інспекційній подорожи, щоби на власні очи переконав ся про велику нужду серед населеня.
Як з сего короткого представленя вихoдить, вражінє подорожи лишить ся на членах незатерте. Я телєґрафічно і експресами повідомив населенє головно в центрах повітових про приїзд комісії і жадав висланя депутації пошкодованих до комісії з предложенєм домагань пошкодованих в справі відбудови. В Янові, Городку і Комарнї та Куровичах були такі депутації.
Де наша інтелїґенція і чи має вона сумлїнє?
Я переконав ся, що по селах люди зовсїм не поінформовані про відбудову, зовсїм опущені нашою інтелїґенцією. Се зробило дуже немиле вражінє на віденських членів комісії. Д-р Лявда звернув ся до мене з натиском, щоби всюда по знищених громадах були основані комітети для відбудови, котрі допильновували би відбудови і інформували пошкодованих про се, як дістати фонди на відбудову. Се дуже прикра справа; наша інтелїґенція не читає видань "Сїльського Господаря", в котрих я подав точні інформації про орґанїзацію нашої суспільности при відбудові краю і її участь в самій відбудові. Між иншими експозитури настроїли комісію в тім дусї, що людність не хоче брати субвенцій, за котрі сама має перевести відбудову. Я мав нагоду переконати комісію примірами, що се ошибочне і односторонне інформованє, бо многі депутації того власне домагали ся від комісії, щоби пошкодовані діставали субвенцію і самі відбудовували ся.
При тій нагодї довідав ся я, що Централя творить нову експозитуру для повітів Бібрка і Перемишляни з осїдком в Бібрцї, а настоятелем експозитури буде інжинєр вид. кр. Рібенбавер.
[Дїло]