«Розумний телефон, народжений світом, змінює світ. Щонайперше – наші звичаї. Він єднає нас з усім і з усіма, але водночас цілком нас ізолює. Для одних він відчиняє двері світу: до роботи, кохання, дружби, знайомства. Для інших вбиває будь-яке справжнє спілкування, замінене смайликами»

 

 

Читачу, ймовірно, у вас є один із них. Чи якась інша модель «розумного телефону» – смартфону, – який  є похідним, скопійованим з першого чи натхненим ним. Його має і багач, і бідняк. Розумний телефон супроводжує нас повсюди, іноді вдень і вночі, він перетворився на такий собі штучний орган, який прижився в наших звичках. Що ми робили без нього, коли заледве десять років тому його не існувало? Перший iPhone, прародич усіх розумних телефонів, представив у січні 2007 р. в Сан-Франциско Стів Джобс, тодішній президент Apple, вбраний у джинси і чорний светр, а в продажу він з’явився 29 червня. Попередньої ночі тисячі покупців вишикувалися у чергу перед крамницями Apple по всіх Сполучених Штатах; шаленство, яке вже є всесвітнім раз чи двічі на рік, коли виходить нова модель.

 

Цей телефон, сказав Стів Джобс у 2007 р., зробить історію («make history»), зробить революцію в нашому житті. Так і сталося. Для початку – наукову революцію, бо iPhone є результатом двох з половиною років суперсекретних досліджень в Купертіно, штаб-квартирі Apple в Кремнієвій долині. Проект Багрянець – який за конфіденційністю можна порівняти з Проектом Манхеттен, що призвів до створення ядерної зброї, – захищений трьомастами патентами, зібрав разом спеціалістів із різних дисциплін. Ніхто не знає, хто винайшов iPhone. За ним немає жодного геніального Едісона. То був колективний проект, який об’єднав дослідників з цілого світу і був призначений цілому світові. Заслугою Стіва Джобса є власне концепція – окрім дизайну, який є його спеціальністю. Джобс зробив із iPhone блискучу чорну скриньку – і в дійсності, і метафорично. Ми не знаємо, що в ній, не можемо її відчинити.  Ця форма не належить жодній конкретній цивілізації, вона універсальна. Ще ніколи не задумувалася і не комерціалізувалася подібна річ, в якій би поєднувалося стільки функцій (зараз в iPhone наявні кілька тисяч додатків) і яка не була ніким винайдена. За десять років продалося мільярди айфонів і щонайменше стільки ж інших схожих розумних телефонів корейських, китайських чи японських марок; Європа цю революцію пропустила. iPhone, глобалізована за своїм задумом і призначенням річ, є такою ж і в її виробництві. Звідки є iPhone? Він made in Світ, і всі супротивники глобалізації носять в кишені розумний телефон. Ця суперечність зрозуміла кожному! Літій батарейок надходить з Чилі і Болівії, плівка, що захищає сенсорний екран (ключова інновація), виробляється в Японії, більшість його компонентів походить з Тайваню, Кореї і фабрики Foxconn, яка є тайванською, але розміщена в Китаї, тощо. Очевидно, що розумний телефон працює лише підключений до національних мереж, але ці мережі підключені до інших національних мереж.

 

Розумний телефон, народжений світом, змінює світ. Щонайперше – наші звичаї. Він єднає нас з усім і з усіма, але водночас цілком нас ізолює. Для власника розумного телефону, а конкретно айфону, він є найважливішою річчю в його житті: у ньому його друзі, його родичі, його музика, його ігри, розваги, його інформація чи навпаки – відсутність всього згаданого. Поспостерігайте за власником розумного телефону: оточення вже не існує, він бачить лише свій екран і «пише» великими пальцями. Можливо, він працює – там де перебуває, без офісу і жодного особистого зв’язку з усіма решта. За допомогою розумного телефону ми одночасно знаходимося в світі і поза світом. Нам треба тішитися чи жалкувати з приводу цієї революції? Тому що це – таки революція, Стів Джобс мав рацію. Насправді це марне питання: Карл Поппер, філософ наук, забороняв своїм учням (серед яких був і я) ставити питання, які не потребують відповіді. Розумний телефон є – і це все. Ми ніколи його не позбудемося, він уже має універсальне використання. Для одних він відчиняє двері світу: до роботи, кохання, дружби, знайомства. Для інших вбиває будь-яке справжнє спілкування, замінене смайликами. Ми хочемо, аби розумний телефон підкреслив особливості людської природи, принаймні до тисячного степеня: та чи змінює він її? Запитання без відповіді.

 

І так само, як мобільного телефону, ми не позбудемося глобалізації, продуктом якої – а тепер вже й прискорювачем – він є. Ми хочемо, аби він був міткою нашого часу, так само, як в іншу епоху ними були парова машина, електрика, телеграф, автомобіль для всіх. Кіно є свідком цього: у перших стрічках про Джеймса Бонда герой відчайдушно шукав телефонні кабіни; в останніх він шукає дорогу з GPS на своєму смартфоні. Звісно, було «до» і «після» 29 червня 2007 р.

 


Guy Sorman
Cómo ha cambiado Jobs nuestras vidas
ABC, 03.07.2017
Зреферувала Галина Грабовська    

14.07.2017