Лезо сокири Етці – з Тоскани

 

Мідь леза сокири, яку знайшли в Альпах поруч із крижаною мумією Етці, має незвичне походження. Матеріал добули й обробили в Тоскані, засвідчує аналіз. Науковці здивувалися, адже регіони Альп та Балкан також були багаті на руду – на підставі цього дотепер археологи припускали, що сокира має локальне походження. Чому мідь сокири походила з Середньої Італії, залишається загадкою.


Мідна сокира Етці, якій близько 5000 років. Зображення: Südtiroler Archäologiemuseum​

 

Навіть через 25 років після відкриття крижаної мумії Етці вона не перестає надавати все нові свідчення про життя та світ мідної доби. Її одяг, реквізити, гени та навіть кров засвідчують: Етці походив із південного регіону Альп, займав високий ранг і, найімовірніше, помер насильницькою смертю. Також чоловік із криги не міг перетравлювати молоко, мав погані зуби і, здається, страждав від виразки шлунка.

 

Подальшу інформацію вчені отримали завдяки аналізу мідної сокири, яку свого часу знайшли біля крижаної мумії. У неї збереглися дерев’яний гриф та шкіряні паски, завдяки чому вдалося визначити вік – від 5 000 до 5350 років (для цього науковці вдалися до радіовуглецевого датування). Тобто, це – найстаріша у світі повністю збережена сокира енеоліту. Попередні дослідження також засвідчили, що лезо її відлили, а не кували.

 

А звідки взялося це лезо, нещодавно з’ясували Ґільберто Артіолі (Gilberto Artioli) та його колеги з Падуанського університету. Для свого дослідження вони відібрали крихітні проби металу і за допомогою, зокрема, мас-спектрометрії проаналізували їхній хімічний склад.

 

Несподіваний результат: мідь не походить ні з Альпійського регіону, ні з Балкан, як раніше припускали. Натомість мідну руду добули й обробляли в Тоскані, з’ясували дослідники на підставі дослідження ізотопного підпису.

 

«Результати однозначно доводять, що джерело металу – це багата на руду територія в Південній Тоскані», – повідомляє Артіолі з колегами. Науковці пояснили: це добре узгоджується з ранніми археологічними знахідками в Тоскані. Адже тут археологи виявили рештки мідних сплавів, що походять із 3400–3100 років до Різдва Христового, тобто приблизно з того часу, коли крижана мумія була живою людиною. Очевидно, тут існував важливий центр обробки металів.

 

У регіоні Альп також існував багатий на руду центр, який інтенсивно використовували, проте мідь для сокири Етці, вочевидь, обробили не місцеві – її імпортували. Такого тісного зв'язку Середньої Італії з Альпами виявити не очікували, зізналися археологи. «Це відкриває нові факти про обмін товарами та відносини між далекими ранніми культурами мідного віку. Тож лезо крижаної людини постає в цілком іншому світлі», – констатують учені.

 

Нез’ясованим залишається, в якій формі сокира Етці потрапила з Тоскани в Альпи: можливо, метал як сировину, зокрема як мідний злиток, обміняли або здобули. Також учені припускають, що Етці або хтось інший з його середовища заволодів нею. Археологи сподіваються з’ясувати це питання в результаті наступних досліджень, присвячених проблемі обробки металів у часи енеоліту в Середній Італії та Альпах.

 

 

Ötzis Beilklinge stammte aus der Toskana

Südtiroler Archäologiemuseum, 07/07/2017

Зреферувала Соломія Кривенко

 

 

10.07.2017