Львів готується приймати Міжнародний конгрес PEN. Він буде 83-ім за загальним ліком і першим, що пройде в Україні. Подія, що її відносять до п’ятірки найважливіших зустрічей, які зі сталою періодичністю відбуваються у світі, триватиме у столиці Галичини з 17-го по 24 вересня, хоч офіційна частина розпочнеться щойно 18-го числа, а завершиться уже 22-го. Це лише тиждень, точніше, 5 днів офіційної роботи, і 8  з публічною частиною, які, втім, годі переоцінити. Очікують на присутність більш як двох сотень видатних письменників, поетів, перекладачів, істориків, есеїстів, публіцистів та редакторів із 101-ї країни. Говоритимуть про те, як «Відстояти правду в добу пропаганди». Враховуючи гібридну війну, яку веде проти України Росія, важко знайти зараз інше місце у світі, де б ця тема була актуальнішою...

 

 

«Клопотання про надання Україні вперше в її історії права приймати найбільшу письменницьку тусівку світу ми провадили під неформальним гаслом "з Галісії в Галичину". Минулий ж бо з'їзд відбувся в Галісії», – розповів Z член українського PEN, а в 2010-2014 рр. член його правління Андрій Павлишин.

 

«До останньої хвилини (рішення про локацію цьогорічного Конгресу прийняли у вересні минулого року. – Z) ми не вірили, що це можливо, бо охочих провести в себе Міжнародний конгрес PEN є дуже багато – кожна країна мала б це за щастя. Я і Андрій Курков працювали над цією ідеєю два роки. Ми вибороли це право попри конкуренцію і опір. Це честь. Але це і відповідальність. Культурна столиця України – Львів – стане у цей час світовим центром літературних та інтелектуальних дискусій» – цитуємо президента українського PEN-клубу і програмного директора цього Конгресу Миколу Рябчука. Він відзначає, що Конгрес PEN – це, звісно, не Євро-2012 і не Євробачення, і за масовістю події годі порівнювати. Однак на Конгрес їдуть зовсім інші люди – «люди, які формують громадську думку», і Україна має шанс представити себе.  

 

«Для нас, українських письменників, поетів, есеїстів, видавців, важливо, щоб в Україну приїхали колеги з усього світу, побачили її, захотіли повернутися сюди знову. В Україні немає письменницьких "резиденцій" (хоча є навіть у Білорусі), зусиллями путіноїдів у ЗМІ наша країна має погану репутацію убогого краю, жертви агресії (а жертв не люблять), нас вважають "дивними", бо ми відмовляємося від чекістського бабла, від якого не відмовляються навіть оліверистоуни і дієгомарадони. Буде добре, коли літератори сюди приїдуть і побачать усе на власні очі», – каже Андрій Павлишин.

 

Мирослав Маринович, що є тепер почесним президентом українського PEN і вже має досвід участі у конгресах організації, відзначає, що захід є фантастичним шансом для приймаючої сторони. «Це представлення своєї культури, це спілкування письменників із колегами з усього світу. Це подія дуже цікава, і значення її величезне», – говорить він.

 

Прес-конференція організаторів: праворуч – Микола Рябчук та координаторка команди 83-го Міжнародного конгресу PEN, очільниця офісу "Львів місто літератури ЮНЕСКО" Ольга Муха

 

Микола Рябчук тим часом зазначає, що український PEN має на меті винести на обговорення міжнародної письменницької спільноти питання, які є важливими саме для України, однак закликає бути уважними й до проблем, які є в інших країнах, зокрема і в Африці, і в Азії.

«Якщо ми не слухаємо, не розуміємо проблем інших, то як можемо сподіватися на розуміння наших проблем? Ми не можемо бути тут занадто егоїстичними і лише нарікати, що нас не чують, нас не розуміють», – говорить він.

 

Цікаво, що анонсують участь у Конгресі представників 101 країни світу – за числом національних PEN. Проте одного із цих національних клубів таки не запрошують. Ідеться про PEN Росії. Річ у тім, що керівництво тамтешньої організації зайняло виразну пропутінську позицію й активно відмежовується від вільнодумних письменників, які виступають, зокрема, проти політики Кремля (гостро критикували анексію Криму, виступали на захист Олега Сенцова тощо).

«Ми їх не запрошуємо, хоча теоретично вони можуть приїхати самі – як колись Кучма на саміт НАТО», – повідомив у коментарі Z Микола Рябчук. Він, до речі, не відкидає ймовірності провокацій із боку російських колег, тому звернувся у СБУ, аби було заздалегідь оголошено перелік членів російського PEN, яким в'їзд в Україну заборонений. Не виключений ж бо варіант, коли до Львова зголоситься приїхати хтось із тих, хто, наприклад, уже мав візити до окупованого Криму.

Втім, Росія у вересневому Львові все ж буде представлена – приїхати на Конгрес планує щонайменше опозиційна до Кремля письменниця Людмила Уліцька.

 

Решту національних PEN представлятимуть по двоє їхніх членів. «Зазвичай це президенти та віце-президенти національного PEN», – роз’яснює Микола Рябчук. Із зіркових гостей мають бути нобелівські лауреати Світлана Алексієвич (Білорусь) та Герта Мюлер (Румунія-Німеччина), багаторазовий нобелівський номінант Адам Загаєвський (Польща), Пітер Померанцев (Велика Британія), Пол Остер (США). З України ж з’їдеться увесь літератуний бомонд: Юрій Андрухович, Андрій Курков, Сергій Жадан – зрештою, усіх, даруйте, годі тут перелічити.

 

Втім, треба розуміти, що Конгрес PEN – поважна подія, основна частина якої відбуватиметься за зачиненими дверима. Письменницький люд доходитиме спільної думки без сторонніх вух та очей, а вислід – ухвалені резолюції Конгресу – оприлюднять згодом. Читаючий ж нарід між тим тішитиметься організованими на марґінесі зустрічами з окремими письменниками, публіцистами, есеїстами й редакторами.

 

Очільники ПЕН-клубів Литви і Польщі – Геркус Кунчюс і Адам Поморський – із Мирославом Мариновичем восени 2013 року

 

Та в обох – і у закритій, і у публічній – частинах Конгресу важливою є продумана організація. «Коли я згадую Конгрес PEN у Південній Кореї, де я був учасником від України, то мені передовсім в очах величезна тисячна армія волонтерів. Вони були в однаковій уніформі, їх було страшенно багато і вони були дуже уважні і відповідальні – буквально кидались закривати будь-які найменші прогалини в організаційних моментах», – розповідає Мирослав Маринович. Він закликає до того, аби всі, хто є дотичним до організації вересневого заходу у Львові, подбали, аби наші волонтери були навчені бачити і вирішувати будь-які проблемні питання. А їх (волонтерів) саме зараз починають набирати – охочі зголошуються на офіційну сторінку організаторів 83-го Міжнародного конгресу PEN у Facebook. «Коли я побачив зірковий склад учасників події, то захотів і сам відпроситися з роботи в Андрія Івановича Садового, аби попрацювати там волонтером», – сказав заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко. Але, здається, це він пожартував…

 

Словом, організація Конгресу PEN у Львові йде повномасштабно. Важливістю події перейнялися і громадські організації, і офіціоз. Микола Рябчук знайшов підтримку у бізнесу і міської влади. «Левову частку організаційної роботи виконуть ті, хто до нас долучився», – каже Рябчук і зізнається, що ані краплі не шкодує, що місцем проведення Конгресу в Україні став саме Львів (розглядали ще варіанти Києва й Одеси). «Тут принаймні не треба нікому пояснювати, що таке PEN. Уся ця культурна проблематика близька Львову», – говорить він. І Львів за це матиме цьогоріч справді літературний вересень, бо, нагадаємо, почнеться осінь у нас із традиційного Форуму видавців (13-17 вересня), який плавно перейде власне у Міжнародний конгрес PEN (17-24 вересня).  

 

 

07.07.2017