В українському парламенті ще не траплялося такого ажіотажу, щоб Верховна Рада одночасно розглядала аж шість подань про зняття недоторканності з народних депутатів. Завдяки старанням Антикорупційного бюро, Антикорупційної та «простої» прокуратури такий прецедент тепер буде: під кримінал мають піти Михайло Добкін («Опозиційний блок»), Олесь Довгий («Воля народу»), Максим Поляков і Євген Дейдей (обидва – «Народний фронт»), Борислав Розенблат (БПП) і Андрій Лозовой (Радикальна партія).
Для Добкіна, Розенблата і Полякова прокуратура просить дозволів на арешт, а щодо Довгого, Дейдея і Лозового – лише надання згоди на притягнення до відповідальності. Наразі.
При цім парламентові залишився лише один пленарний тиждень на розгляд цих подань: сесійні засідання у ВР заплановані на 11-14 липня, а потім – вакації. Отже, часу зосталося обмаль, тож наразі важко передбачити не лише те, кого зі своїх колег вирішить «здати» депутатський корпус, а й те, чи сесійна зала взагалі встигне взятися за ці подання.
Загалом, літня частина сесії – не вельми вдалий час для зазіхання на імунітет нардепів. Принаймні про це говорить дотеперішній досвід парламенту VIII скликання.
Для прикладу, у червні 2015 року Верховна Рада дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності «опоблоківця» Сергія Клюєва. Соратник Януковича відразу втік за кордон – а парламент розродився дозволом на арешт Клюєва-молодшого допіру у січні 2016 року.
У липні 2016-го ВР дозволила взяти під варту скандального нардепа Олександра Онищенка. На той момент Онищенко вже перебував за кордоном: він утік з України, щойно довідався про підготовку подання у прокуратурі.
Липень 2016 року. Дейдей свариться з представниками Антикорупційної прокуратури на суді щодо арешту голови ОПЗ, афілійованого з Мартиненком
Тому, звісно ж, нема жодної певності, що з літньої відпустки захочуть повернутися всі шестеро депутатів…
Експерти припускають, що оберемок подань навмисне відкладали аж на останній тиждень роботи парламенту, аби, з одного боку, вгамувати суспільний запит на переслідування топ-політиків і, воднораз, не створити їм якоїсь відчутної шкоди.
«Перший варіант – збіг, – каже в коментарі Z Антон Марчук, експерт організації "Антикорупційний штаб" і член Ради громадського контролю НАБУ. – Адже два подання – на Лозового і Дейдея – з’явилися ще наприкінці травня, однак Генеральний прокурор повертав їх у САП і НАБУ на доопрацювання, тож склалося так, що вони надійшли до парламенту якраз одночасно з іншими. Другий варіант – що усі ці шість подань пішли до парламенту у такий спосіб, щоб їх або не встигли розглянути до кінця цієї сесії (і тоді це питання автоматично перенесуть на вересень), або для того, щоб далі жодна із фракцій не надала голосів на притягнення депутатів до відповідальності».
Варто зазначити, що політична географія подань – а прокуратура цілиться у депутатів п’яти фракцій – теж створює підґрунтя для взаємної поруки депутатів. «Звичайно, може бути "договірняк" між усіма фракціями: ми не будемо підтримувати подання проти Розенблата – ви не підтримуйте подання проти Добкіна», – каже Марчук.
Натомість Володимир Цибулько (поет і політичний оглядач) вважає, що до появи великого масиву подань частково спричинилися нерозторопність і поспіх нових антикорупційних інституцій. «Перші три подання були ще навесні – на Лозового, Дейдея і Бобова. Документи, розроблені НАБУ і САП, не мали доброякісної підготовки. А Бобов зник із цього переліку, бо погодився добровільно перерахувати у бюджет несплачені податки», – коментує для Z Володимир Цибулько.
На думку пана Володимира, САП і НАБУ хочуть будь-що продемонструвати свою активність. «Очікування у суспільстві від цих інституцій були дуже високими, але жодного вироку – нема. Я вважаю, що це спроба показати себе суспільству з хорошого боку і продемонструвати свою готовність до великих результатів», – зазначає Цибулько, котрий у своїх коментарях симпатизує урядові.
Луценко підписує подання на Добкіна
Володимир Цибулько прогнозує, що рішення парламенту щодо скасування депутатського імунітету може бути половинчастим. «Мені здається, що тут може статися певна гра. Швидше за все, сесійний зал може надати дозвіл на розслідування – тобто зняти імунітет частково, – але без дозволів на арешт. Можливо, лінія компромісу буде будуватися таким чином, щоб спростити слідству роботу, але питання про дозвіл на арешт розглядатимуть уже після завершення слідства», – вважає він.
Серед шести народних депутатів найімовірнішим претендентом на скасування недоторканності, на думку експертів, є Борислав Розенблат, котрого Антикорупційне бюро підозрює у махінаціях зі збагачення на бурштиновому бізнесі.
«Щодо Розенблата, то це найґрунтовніше подання, із найбільшою доказовою базою серед усіх, котрі мені доводилося бачити, – каже Антон Марчук. – Задокументовано буквально всі факти передачі коштів. При цім детективи НАБУ і прокурори САП вчинили дуже мудро, тому що вони не хапали охоронця Розенблата (посередника, – Z) при першій передачі хабара – зафіксовано кілька таких фактів».
Із цією думкою згоден і Цибулько. «Мені здається, що рішення [парламенту] може бути якраз щодо Розенблата: там великий масив документування і доказової бази. Також, швидше за все, може бути позитивне голосування стосовно Добкіна і Довгого – слідство доводить їхню участь у земельних оборудках», – зазначає пан Володимир.
Водночас, він дивується, що Добкіна «беруть» лише через землю. «Чомусь йому все сходить з рук. З ним обходяться, як із Алем Капоне: відповідальність за менший злочин», – додає Цибулько.
Щодо решти трьох депутатів є більше сумнівів. І насамперед це стосується Максима Полякова, котрий фігурує у кримінальному провадженні НАБУ як спільник Розенблата, а водночас має більшу політичну підтримку, ніж колега. Партієць Полякова – Павло Пинзеник – очолює профільний комітет ВР із питань регламенту та депутатської етики, котрий звикло розглядає подання про зняття недоторканності, а депутати «НФ» у цьому комітеті становлять аж третину із загального складу.
Кошти, котрі йшли «на бурштин», були «міченими». Знимка НАБУ
«Найбільші проблеми будуть із проходженням подання на депутата Полякова, тому що і в.о. голови комітету, і сам Поляков належить до орбіти Миколи Мартиненка. Можливо, регламентний комітет рекомендуватиме відхилити це подання, намагаючись таким чином урятувати Полякова, і до нього просто можуть не дійти руки цієї сесії», – зазначає Антон Марчук.
То, може, і БПП – подібно до «Народного фронту» – кинеться захищати свого «бурштинового» депутата?
«Позицію БПП складно спрогнозувати, тому що це дуже велика фракція і в ній багато різних груп впливу, – коментує Марчук. – Хоча, якщо порівнювати ситуацію, в котрій опинилися Поляков і Розенблат, то в перший же день, коли з’явилося подання на Полякова, пул "Народного фронту" вийшов на трибуну і почав розповідати, яке НАБУ погане, як воно переслідує невинного депутата і так далі. З Розенблатом такого не було: ми не чули заяв від керівництва БПП на його підтримку, ми не бачили, щоб депутати консолідовано виходили із заявами на його захист».
Луценко показував Довгому «ґратки» іще в грудні 2014 року
Окрім того, як передбачає Марчук, наступ на недоторканність народних депутатів може оминути Андрія Лозового з Радикальної партії.
«У поданні є лише епізод стосовно ухилення від сплати податків – це стаття 212 Кримінального кодексу. Хоча водночас НАБУ і САП проводять щодо Лозового розслідування за статтею 268-2 ККУ – незаконне збагачення: у нього велика невідповідність між легальними доходами і активами. Як на мене, то тут може бути спроба вивести Лозового з-під удару. За 212-ою статтею допускається податковий компроміс: він сплачує ці 1,8 млн грн – і справа проти нього автоматично може припинитися (як і щодо Геннадія Бобова, – Z). Він може використати це як індульгенцію: дивіться, ніякого незаконного збагачення, до мене жодних претензій нема. Мені здається, що вартувало дочекатися результатів цього розслідування, а потім вносити подання», – зазначає Марчук.
Додамо, що абияких труднощів із депутатським імунітетом можна було б уникнути, якби Верховна Рада зважилася виконати свою давню обіцянку й цілковито скасувала інститут недоторканності. Саме в цьому руслі на свіженькі подання від прокуратури зреагували і Президент України Петро Порошенко, і прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
Нагадаємо, що у лютому 2015 року парламент попередньо схвалив проект змін до Конституції щодо скасування недоторканності нардепів та суддів і навіть отримав позитивний висновок Конституційного суду. Та згодом ВР сама загнала себе у патову колізію, тому що паралельно парламент почав розгляд конституційних змін у рамках суддівської реформи, і в червні 2016 року ВР урегулювала питання недоторканності суддів. Відтак, старий і хвалений проект застряг у тенетах регламентів і конституційних процедур. І багато хто, судячи зі всього, тим і тішиться.
«Доки ми чуємо заяви, але не бачимо кроків у бік зменшення депутатської недоторканності, це не більш ніж просто політичний галас», – резюмує з цього приводу Антон Марчук.
Чим винні?
Про те, в чому підозрюють депутатів
Борислав РОЗЕНБЛАТ
Народного депутата від БПП підозрюють у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (одержання службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе чи третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка займає особливо відповідальне становище).
Згідно з матеріалами слідства, Розенблат разом зі спільниками вимагали й отримали хабар від представника іноземної компанії за розробку законопроектів про сприяння бурштиновому бізнесу через зміни до Податкового та Митного кодексів.
НАБУ затримало охоронця Розенблата з хабарем 20 червня – а вже наступного дня Генпрокурор схвалив подання до Верховної Ради про зняття недоторканності не вагаючись. Доказова база – неспростовна: відео, записи розмов, переписка, «мічені» гроші. Ймовірно, скрупульозності розслідування посприяло й те, що детективам допомагало ФБР США.
Розенблат почав свою справу з лобіювання законодавства, а потім іще й вигадав схему наживи на бурштині з залученням компанії, котра нібито була зацікавлена в прийнятті згаданих змін до законодавства. Згідно з версією слідства, депутат планував видобувати бурштин під виглядом рекультивації землі на Поліссі й експортувати його в ОАЕ.
Максим ПОЛЯКОВ
У депутата «Народного фронту» стаття злочину та сама, що і в Розенблата: одержання службовою особою неправомірної вигоди (ч. 4 ст. 368 КК України). Саме Поляков познайомив свого колегу Борислава з представницею іноземної компанії, через котру й зафіксовано передавання хабарів. Як встановило слідство, за свій лобізм член «НФ» отримав $7,5 тис. (така ж частка відійшла депутату БПП). Судячи зі всього, Поляков не мав стосунку до решти схем Розенблата.
Михайло ДОБКІН
Нардепа «Опозиційного блоку», колишнього голову Харкова, підозрюють у зловживанні службовим становищем в інтересах третіх осіб, що спричинило тяжкі наслідки, – ч. 2 ст. 364 КК (в редакції закону, актуальній на квітень 2001 року). Окрім того, Добкіна підозрюють у сприянні в заволодінні земельними ділянками на території Харкова шляхом обману – ч. 4 ст. 190 КК.
У справі Добкіна є кілька епізодів, датованих 2008 роком: прискорена процедура розгляду земельних оборудок, ігнорування правилами та законодавством, примус на сесіях міськради. Сума збитків – понад 200 млн грн.
Олесь ДОВГИЙ
Депутата «Волі народу» та колишнього секретаря Київської міської ради підозрюють у тому, що він, зловживаючи службовим становищем, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, у співучасті з іншими службовими особами, спричинив інтересам держави тяжкі наслідки – ч. 2 ст. 364 КК України.
Унаслідок дій Довгого з власності Києва незаконно відвели та вилучили 10 земельних ділянок природно-заповідного фонду – заказника місцевого значення «Острів Жуків» загальною площею 44,25 га.
Рішення, котре «протягував» Довгий, Київрада ухвалила ще в жовтні 2007 року.
Євген ДЕЙДЕЙ
Нардепа «Народного фронту» підозрюють у набутті активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а також передачу таких активів будь-якій іншій особі, вчинену службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, – ч. 3 ст. 368-2 ККУ.
Згідно з висновками слідства, спосіб життя та розмах покупок Дейдея не надається до порівняння з його офіційними доходами за минулі десять років. Так, між груднем 2014 року і груднем 2016-го нардеп разом зі своєю дружиною набув активів на 6,1 млн грн. Зокрема, у 2014-му Дейдей нібито передав своїй партнерці 2,9 млн грн для придбання квартири в Києві (котру пара передарувала тещі нардепа – як вважає слідство, для приховування від НАБУ). Окрім того, подружжя купило собі два позашляховики Аudi по 1,6 млн грн кожен.
Андрій ЛОЗОВОЙ
Депутата Радикальної партії підозрюють в умисному ухиленні від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, що спричинило до фактичного ненадходження до державного бюджету 1,8 млн грн, – ч. 2 ст. 212 КК України.
Детективи НАБУ спільно з податківцями вчиталися в декларацію Лозового, перевірили вартість майна і сплачені ним податки й установили: «Лозовой А.С. занизив суму оподаткованого доходу на 8 622 647,4 грн, що призвело до несплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб за визначений період у розмірі 1 717 221,4 грн та військового збору в розмірі 129 339,71 грн».
05.07.2017