125 років тому, 29 червня 1892 року відбулися у Львові установчі збори Товариства взаємних обезпечень (страхового товариства) «Дністер».
Емблема «Дністра», яку встановлювали на застрахованих товариством будівлях
Першим президентом Надзірної ради "Дністра" обрано доктора Теофіля Бережницького, почесним президентом став Галицький митрополит, кардинал Сильвестр Сембратович, а директором – доктор Ярослав Кулачківський, який перебував на цій посаді до моменту своєї кончини у 1909 році.
Митрополит Сильвестр Сембратович
Для заснування такої поважної інституції, як асекураційне (страхове) товариство, належало здійснити ряд юридичних заходів. Ще 7 грудня 1892 року Міністерство внутрішніх справ у Відні надало засновникам концесію на «товариство взаємних забезпечень від огню» під назвою «Дністер».
Винарня Штадтмілера на Ринку, 34
Як писала газета «Діло» («Дѣло») 30 грудня 1892 року, у Львові 29 грудня в ресторані Штадтмілєра на Ринку, 34 відбулася нарада засновників Товариства: «Нарада ся відбула ся вчера, почавши від години 5-ої до 12-ої вечером в одній из саль реставрації Штадтмілєра. Між участниками наради були: д-р Д. Савчак, Вас. Нагірний, посол Юл. Романчук, сов. Т.Бережницкій, сов. Ильницкій адвокат з Коломиї, Іос. Онишкевич нотар зі Зборова, о. Е. Дудкевич з Рудна, о. Ал. Тороньскій, Т.Стахевич купець з Станіславова, адвокат д-р Федак і другі».
Згадаймо деяких менш відомих широкому загалові співзасновників страхового товариства «Дністер»:
Дам’ян Савчак (1847–1912) – громадський діяч, доктор права, адвокат, за фахом суддя, посол до Галицького крайового сейму, діяч «Просвіти», Народної Ради, «Руської бесіди», співзасновник Крайового кредитового союзу, парцеляційного товариства «Земля», «Народної гостинниці», член Ради королівського столичного міста Львова та Крайового виділу Галичини, належав до керівництва Української національно-демократичної партії (УНДП).
Теофіл Бережницький (1836–1895) – суддя, посол до Галицького сейму, член Народного дому, Ставропігійського інституту, Народної Ради.
Церковні діячі на зібранні «мужів довір’я» Митрополита Сильвестра Сембратовича у жовтні 1896 року (зліва направо): внизу – прелат Олександр Бачинський, канонік Омалян Білинський, прелат Дольницький; 2-й ряд – радник Алексій Торонський, крилошанин Теодор Пюрко, декан Олеська Карпо Винтоняк, радник Онуфрій Лепкий (Марко Мурава); 3-й ряд – крилошанин митрат Лев Туркевич, крилошанин митрат Андрій Білецький, ігумен Андрей Шептицький, крилошанин Іван Чапельський.
Олексій Торонський (1838–1899) – священик-катехит, професор гімназії, журналіст, член консисторії Львівської архієпархії ГКЦ.
Теодор Стахевич (1853–1906) – купець, член міської ради Станиславова, голова «Руської бесіди» та співзасновник «Просвіти» у цьому місті.
Євген Дудкевич (1835–1897) – парох парафії Воздвиження Чесного Хреста в Рудно, громадський діяч, перший голова «Сільського господаря», співзасновник «Народної Торгівлі» у Львові, закупив велику частину ґрунту від ліквідованого фільварку у Зимній Воді.
На зборах, що відбулися у ресторації Штадтмілєра, було засновано комітет засновників, який мав готувати установчі збори Товариства. 4 січня 1892 року відбулося перше засідання цього комітету, про яке газета «Діло» написала наступного дня: «Вчера відбула ся нарада комітету основателїв товариства "Днїстер", на котрій порішено між иншими слїдуючі справи: 1) Ухвалено реґулямин нарад комітету, котрого проєкт виготовив д-р Савчак. 2) Одобрено два проєкти відозви до основателїв і руских патріотів, предложені п. В.Нагірним в справі зібраня фонду основного. 3) Рішено винаймити льокаль на канцелярію для комітету і справити конечне урядженє. 4) Заименовано управителем канцелярії комітету п. Ярембецкого. 5) Уповажнено д-ра Савчака до відбираня всяких письм і грошей присиланих для товариства і ухвалено завідомити о тім ц. к. дирекцію почт і телєґрафів. 6) Рішено, що звичайні наради комітету мають відбувати ся кождої пятницї о годинї 6½ вечером» ¹.
Кам’яниця на вул. Дорошенка, 38
Щодо тимчасового приміщення для нової інституції, то «канцелярія "Днїстра", поміщена при улици Сикстускій н-р 38 в партері». Тепер це існуюча кам’яниця при вул. Дорошенка, 38. Пізніше Товариство перебралося на вул. Валову, 11.
Важче полагоджувалася справа збору статутного капіталу в розмірі 50 000 райнських гульденів (ринських золотих). Тому 6 травня комітет засновників звернувся до галичан з відозвою, у якій зокрема було написано:
«Супротив різних вістей, свідомо чи несвідомо розсїваних, комітет ще раз заявляє, що товариство "Днїстер" не єсть товариством партійним, лиш має служити цїлому народови рускому в Галичинї і на Буковинї, щоби гріш єго, котрий розходить ся по різних заграничних товариствах, зіставав у себе дома і обертав ся в користь самих-же Русинів. Партійним роблять єго ті, що кидають підозріня на се товариство, ще лиш завязуюче ся, будять недовірє і від участи в нїм людей відвертають, — бо-ж заряд товариства буде в руках тих, котрі до него приступлять, а приступ всїм отвертий. Для того взиваємо всїх Русинів, без різницї партій, приступати в члени сего товариства, щоб не впав сором на нарід рускій, що він не був в можности та не посмів покористувати ся концесією, осягненою по тількох лїтах з тяжким трудом. Єсли тепер випустимо з рук тую концесію, то проминуть многі лїта і ми до другої не пройдемо.
Тяжко відчуває ся у нас партійний роздор і всї добромислячі а народови добра бажаючі патріоти жалїють над ним і раді би найти спосіб примиреня партій. Тож коли на поли політики і літератури наступило у нас розєднанє, то лишилось нам ще поле економічне, на котрім всї спільно для добра народного трудитись можемо. Таким отже полем являє ся товариство "Днїстер", і до него запрашаємо всїх Русинів…
Комітет основателїв товариства взаїмних убезпечень "Днїстер": Т.Бережницкій. — В.Нагірний. — Д-р. Д.Савчак. — А.Тороньскій. — Д-р. Ст. Федак.» ²
Врешті-решт необхідний капітал до кінця червня зібрали і можна було проводити Установчі збори товариства «Дністер».
«Установчі збори відбулися 29 червня 1892 р. Першим головою наглядової ради став Т.Бережницький, а членами дирекції – С.Федак, Д.Савчак і А.Горбачевський. Згідно зі статутом ”Дністра”, його члени могли брати участь у загальних зборах товариства у Львові і представляти свої інтереси, а також бути вибраними до управи товариства» ³.
Згадуваний тут Антін Горбачевський (1856–1944) – відомий галицький правник, політичний і громадський діяч був молодшим братом біохіміка, першого у світі міністра охорони здоров’я Івана Горбачевського (1854–1942).
Почесним президентом «Дністра» обрали Митрополита Галицького, архієпископа Львівського, єпископа Кам'янецького ГКЦ, кардинала Сильвестра Сембратовича (1836–1898), який вважався опікуном руських (українських) інституцій в Галичині.
За короткий час товариство взаємних забезпечень стало найповажнішою українською економічною інституцією і своєю діяльністю охопило майже всю українську етнічну територію Галичини й Буковини.
ПРИМІТКИ
² Дѣло, 10.05.1892.
³ Гавліч І.Б. Роль страхових товариств “Дністра” і “Карпатії” у кредитному забезпеченні кооперативного руху Східної Галичини (Кінець ХІХ – початок ХХ ст.). // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка. Серія «Історія». – Тернопіль, 2011. – С. 14.