◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

В другі роковини дня 22. червня 1915 р., в якім австро-угорські війска увійшли до Львова, відправлено у львівських архикатедральних храмах всїх трьох обрядів і в жидівській святини святочні богослуженя при участи представників війсковости і шкільних властий. Публичні будинки прибрані хоруґвами. З ратушевої вежі повівають: австрійський і польські прапори.
"Визволенє Львова". З нагоди львівського Обходу дня 22. червня "Neue Lemberger Zeitung" в окремім святочнім числї містить передову статю п. н. "Визволенє Львова", в якій вказано на війскове і полїтичне значінє добутя Львова австро-угорськими війсками. Там пише ся між иншим: "Здавало ся, що судьба міста запечатана. Здавало ся, що польський характер міста пропав на все. Царська Росія не була би нїколи віддала Львова Польщі. Город польської культури, місце осїдку польського унївеpcитeтy, польських біблїотек, музеїв, сойму, який названо одиноким польським coймoм — пропав би був для Поляків. Не инакшою була би судьба Львовa що-до його польського характеру, коли би він діждав ся російської революції під російською адмінїстрацією. Для польськости був би Львів втрачений в кождім случаю. Після революції Українцї були би видвигнули свої права до українського Львова, виводячи їх від основaтелів мiстa князїв Данила і Льва. Імовірно не з меншим успіхом, як в занятій ще досї области Галичини, де установдено українського генерал-ґубернатора Дорошенка і певно з такими виглядами на здїйсненє своєї цїли, як се стало ся в Тернополи, де урядує українська міська управа з українським бурмистром на чолї. День 22. червня визволив не тільки столичне місто австрійської провінції, але і врятував дороге Полякам місто для польських аспіpaцій. Той дарунок принесли Полякам всї народи Австрії своєю хоробрістю в червни 1915 р. Львів, що остане польським, сповнить свої обовязки". Отже про дарунок давної столицї галицько-волинської держави, принесений за цїну крови австро-угорських (і yкpаїнських) жовнїрів Полякам, пише нїмецький дневник, видаваний на українській земли. Український читач не потребує в cвоїй ґазетї знаходити аж відповіди на таку писанину: він її носить в своїм серци. Питаємо тільки: чи лежить се о австрійскім державнім інтересї (який чей же повинна заступати N. L. Ztg.) українському населеню Львова говорити.