◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Елєктричне освітленє Львова. Одна визначна фірма мала внести до львівского маґістрату проєкт освітленя міста елєктричностію. Проєкт опирає ся на таких основах: Центральна елєктрична стація буде поміщена в серединї міста і буде могла освічувати улицї і приватні заведеня в промени 1000 метрів. Дотична фірма хоче заключити з містом род спілки. Заведенє було би виключно власностію міста, а потрібного капіталу доставило би або місто або згадана фірма. Єсли би капітал дало місто, то в такім случаю був би він відповідно опроцентований і амортизований. Центральна елєктрична стація має удержувати освітленє при помочи ґазового мотора, що єсть для міста дуже користне, бо вже за кілька лїт переходить ґазове заведенє на власність громади. Речинець истнованя спілки не перетягне ся довго, бо фірма годить ся на 6 або 10 лїт. Виготовленє плянів елєктричного освітленя Львова вже кінчать ся.
Крадїж актів. Підчас переношеня бюр дирекції зелїзниць державних з будинку при улици Третого Мая у Львові на головний дворець, украдено з паки 50 фасцикулів актів викупна ґрунтів під зелїзницю архикнязя Альбрехта (переважно друковані контракти), котрі имовірно продано на макулятуру. Хто вказав би виновника, або місце де ті акти можна найти дістане 50 зр. нагороди від дирекції зелїзниць.
Посол Юліян Романчук виїздить уже завтра [в четвер] поспішним поїздом [о годинї 3-й з полудня] на засїданя ради державної до Відня в товаристві посла Ол. Барвіньского. Вже з самого факту наміреного завтрішного виїзду нашого Вп. посла до Відня читателї наші заключать, що стан здоровля єго значно полїпшив ся. П. Романчук може вже, не форсуючись, прохожувати ся і взагалї нїчо єму вже так не долягає, щоби не міг виїхати до Відня і брати — розумієсь — лекшу участь в нарадах парляментарних.
В рускій [академічній] ґімназії у Львові відбуваєсь сего тиждня, почавши від понедїлка, устний испит зрілости під проводом професора університету д-ра Омеляна Огоновского. По скінченю цїлого испиту подамо єго результат.
Рада міста Львова на своїм вчерашнім засїданю приймила всї звістні внесеня комісії веріфікаційної, внесенє-ж радного Мархвицкого на уневажненє цїлого акту виборів до ради міскої відкинула рада при голосованю значною більшостію. Уконституованє нової ради наступить ві второк або в четвер слїдуючого тиждня.
Торговля живим товаром. В львівских арештах мicкиx поміщено послїдними днями дальшій транспорт дївчам привезених назад з Туреччини. Єсть их 11 а то: Людвика Селемищук, Фані Авфзегер, Геня Байталь, Енька Бравнштайн, Фрайда Шехтер, Емилія Томашкевич, Елька Єннер, Баська Карпель, Марія Михай Сара Шпірер і Файґа Вебер. Всї они в віцї від 19 до 23 лїт. Увязнені торговельники тих нещастних душ, старають ся вже видістати згадані дївчата з арешту, щоби их не допустити до свідченя в судї при розправі, яка відбуде ся против торговельників в осени с. р. Аґенти их зголошують ся до управителя арештів п. Відена і жертвують навіть високі, бо до 1000 зр. доходячі кавції, за випущенє поодиноких дївчат. Однако доси не удало ся им нїчого вдїяти.
Орґанізація жидівских робітників. Дня 18 н. ст. червня відбули ся у Львові збори жидівских робітників. Наради вели ся над справою орґанізації партії робітничої серед жидів і солидарности тої партії з робітниками христіяньскими. По промовах Єґера, Вольмана і Шляйхера збори рішили оснувати товариство жидівских робітників і вибрали комітет з 10 членів для переведеня сего рішеня. Кромі того рішено видавати ґазету в жидівскім жарґонї і вибрано редакційний комітет.
Про Іосифа Гендіґерого, арештованого перед кількома днями в Кракові, розписують ся широко нїмецкі і мадярскі ґазети, подаючи подробицї, що вказують на величезну моральну гниль того, — як єго зве Wiener Tagblatt — Attentats-schwindlera. Коротка исторія дїяльности Гендіґерого в Галичинї така. Перед роком прибув Гендіґері з Варшави до Кракова, а з відси перед кількома місяцями до Львова. В обох містах поробив він численні знакомости, особливо в кругах писателїв, журналістів і людей звістних з патріотизму. У Львові виступав він навіть публично з відчитом педаґоґічного змісту і видавав себе за доктора фільософії стараючого ся о доцентуру на університетї. Виступаючи всюди яко горячій польскій патріот зyмів Гендіґері зискати довіріє одного звістного львівского журналіста, а навіть любов єго дочки, котра віддала єму свою руку. Між тим Гендіґері займав ся иншими річами. У него була думка розбогатїти коштом правительства россійского та коштом слез і крови власних земляків. Призбиравши кількадесять фальшивих і автентичних листів, виїxaв до Петербурґа, пійшов там до шефа жандармерії, а представивши єму, що між Поляками лагодять ся заговори на житє царя і инших достойників, віддав єму всї свої письма. Наполохані достойники, маючи в руках докази, увіряли Гендіґерому і обдарували єго значною сумою рублїв. Вернувши з тої виправи зорґанізував Гендіґері в Кракові і Відни цїлу шайку аґентів провокаційних, котрі крутили ся найбільше коло Поляків з Конґресівки і молодих вольнодумних Россіян. Видобувши від них якій небудь лист політичного змісту посилав єго Гендіґері до Петербурґа і з-відси можна собі пояснити численні ревізії і арештованя в Царстві Польскім, на Литві і на Українї. Підчас зїзду "Соколів" у Львові нaдїяв ся Гендіґері що добре обловить ся. Зараз по cвoїм весїлю виїхав до Кракова і тут своими доносами спровадив кілька ревізій у студентів тамошного університету, походячих головно з Царства польского. У одного з них найдено указку, як робить ся бомби динамітні. Тепер показує ся, що ревізії ті робила поліція на реквізиції з Відня в наслїдок жаданя з Петербурґа, а жаданя ті прийшли на доноси Гендіґерого. Крім того виявило ся, що указку на робленє динамітних бомб лишив у згаданого студента сам Гендіґері, де мешкав кілька днів. Але не конець на тім. В послїднім часї заденунціював Гендіґері одного обивателя з Царства польского, що везе з собою динаміт, а тимчасом сам хотїв купити динамітні патрони і дати их сему обивателеви для перевозу до Россії. Однако тут єму вже не повело ся, бо при купованю динаміту арештувала єго австрійска поліція в Кракові. Слїдство в єго справі веде ся рівночазно у Відни, в Кракові і у Львові, де переслухано кільканацять осіб з кругів журналістичних, також дeнyнцioвaниx Гендіґерим в Петербурзї.
Дрібні вісти. Цїсар дарував громадї Мощанець в повітї сяніцкім 100 зр. на внутрішне устроєнє школи. — В Горинци, чешанівского повіта, отворено сїрчані купелї з приміткою зелїза, йоду і брому. — В Кракові помер дая 17 н. ст. червня вечером Еразм Фабіяньскій, артист-маляр, подьскій еміґрант родом з України і повстанець з 1863 року. Він між иншими роботами малював архикатедральну церков св. Юра у Львові — В Самборі помер дня 18 н. ст. червня Кароль Павлиньскій, адвокат і довголїтний презес самбірскої комнати адвокатскої, в 63-ім роцї житя. — В Повергові в повітї рудчаньскім дня 18 н. ст. червня найдено в Днїстрі тїло незнакомого 9-лїтного хлопця. Заряджено слїдство судове. — Цїсар дарував громадї Дуньковичі, в повітї ярославскім, 50 зр. на будову церкви. — Намістник ґр. Бадені вернув оногди рано з Кракова до Львова, а відтак виїхав в товаристві старости Мавтнера до Бережан на люстрацію тамошного староства. — Цїсар дарував греко-кат. комітетови парохіяльному в Журові, в повітї рогатиньскім, 100 зр. на будову церкви.