З нових видань про Україну

Серед численних видань присвячених питанням України і Сходу, особливу увагу повинна звернути "Ді Біхерай дер Остраумс" (Бібліотека Сходу), яку став видавати Ґеорґ Ляйббрант у Берліні*). Як можна здогадуватися з перегляду випусків, що дотепер вийшли у світ, видавець звертає увагу на особливо важливі і вузлові проблеми, яким присвячує окремі, невеликі монографії.
Перший випуск дістався Україні. Книжечка невелика (114 сторінок); складається з двох частин: І. Нарис української історії і 2. Територія, господарство, заселення. Це невелика енциклопедія, що інформує читача про основні проблеми України в минулому і сучасному.
В огляді історії автор звертає головну увагу на звязки України з Німеччиною. В короткому, але передуманому огляді підкреслено ті близькі звязки, які від непамятних часів вязали з собою дві країни і два народи. Ця сторінка книжки особливо цікава для українського читача.
Українці, таксамо як ґермани, належать до індоґерманської мовної родини і вийшли з тої самої прабатьківщини. Пізніше доля їх розлучила: ґермани осіли над балтійським морем та увійшли у круговорот західно-европейського життя, предки українського народу залишилися у глибині суходолу східної Европи. Але згодом обновилися звязки між ними. Одно з германських племен, — ґоти, коло 220 р. осіли над Чорним морем і прожили там два століття. Вони заснували велику державу, під впливом грецько-римської цивілізації створили свою культуру, витворили своє письмо, прийняли христіянство, дочекалися свого перекладу біблії; тут мабуть витворився культ Одина і пісня про нібелунґів. Держава ґотів упала під навалою ґунів. Спадщину по ґотах обняли анти предки українців, які мали перейняти від своїх попередників головні риси їx політичної організації. Але й анти упали під напором азійських кочовиків.
Вдруге з українцями зустрілися ґермани під назвою варягів, скандинавців. Варяги опанували водні шляхи східної Европи, добули давній вузол торгових шляхів, Київ, і зробили його центром великої держави. Під проводом нових князів українські племена зєдналися в одну цілість. Між київськими купцями і скандинавськими войовниками прийшло до тісної співпраці, — варязькі дружини запевнили українській торгівлі збройну охорону. Скандинавці з часом прийняли мову місцевого населення, увійшли з ним у подружні звязки і до решти зісловянщилися, — київська держава прийняла український характер. При тому київські князі були заєдно у живих звязках з Німеччиною, обі династії звязували себе подружжями, українські купці у своїх подорожжах часто зустрічалися з німцями.
Князівська Україна, положена на краю Европи, вела безнастанну боротьбу з азійськими ордами і своїми полками боронила Европу від руйнуючих наїздів. Автор зазначує: "Майже пять століть українство забезпечувало відкритий простір европейського суходолу, і в невтомній боротьбі проти азійських кочовиків підпомагало Німеччину". В боротьбі з Азією київська держава упала.
Дальшу боротьбу з азійським сходом продовжувала козаччина. Запорожці дуже cкopo увійшли у звязки з Німеччиною. Вже в 1594 р. приїхало на Запорожжя посольство цісаря Рудольфа ІІ. і козаки дали цісареві допомогу проти турків. Коли Богдан Хмельницький зорганізував нову Українську Державу, він знову шукав порозуміння з Бранденбурґією! — Прусією. Таксамо Петро Дорошенко вів листування з бранденбурзьким курфірстом. І навіть, коли вже козацька держава була знищена, українська старшина устами Капніста завзивала пруського короля на допомогу Україні. Дуже живі були торговельні і культурні звязки України з Німеччиною в XVII—XVIII ст. Валки українських купців прямували безнастанно до Данцігу і Кеніґсберґу. Українська молодь у великому числі відвідувала німецькі університети. Українці і німці зустрілися разом у Московщині часів Петра І. і разом працювали над піднесенням культури відсталої країни.
В XIX. ст. станули проти себе Европа, на нових основах зорганізована Бісмарком і Росія. "У ці змагання між европейсько-ґерманським та азійсько-московським світом влучується найновіший період української історії, в якому українці разом з іншими неросійськими народами творили внутрішній фронт проти Росії". Німецька політика більш сторожко зверталася проти Росії. Бісмарк уже в 1879 р. заявляв, що европейському мирови "загрожує Росія — і тільки Росія". А в 1887 р. появились інспіровані Бісмарком статті Гартмана про потребу створити київське князівство. У першій світовій війні українці заявилися проти Росії по боці Німеччини — повстав Союз Визволення України, зорганізовано леґіон Українських Січових Стрільців. Німеччина визнала Українську Державу і допомогла їй у боротьбі з большевиками.
У новій війні українське громадянство знов стало проти комуністичної Росії. "Майбутнє гасло", кінчить автор, "це поклик до жертвенної праці, щоб під охороною Німецької Держави поволі вилікувати рани, що їх завдала жахлива доля"...
І. К.
Книжка, видана Ґ. Ляйббрантом, дає українським читачам багатий матеріял до роздумувань і дискусій.
*) Die Bucherei des Ostraums, herausgegeben von Gtorg Leibbrandt, Verlafsanstalt Otto Stollberg, Berlin W 9. Дотепер вийшли випуски: 1. Ukraine, 2. Die Ostraumes, 3. Das Judentum, das wahre gesicht der Sowjets, 4. Ud SSR, Staatssystem, Parteisofosa, Komintern.

21.06.1942

До теми