◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Митрополит Сильвестер Сембратович виїхав вчера на лїтний побут до Підлютого коло Перегиньска, з-відки поверне ймовірно перед Спасом.
Буковинскі дефравдації дали, як звістно, почин до найрізнїйших процесів, котрі або посередно або безпосередно стоять в звязи з тими дефравдаціями. Сими днями відбув ся знов у Відни процес против сїмox пaчкapiв з Буковини, обжалованих о те, що в ночи на 25 н. ст. падолиста 1891 р. хотїли перевезти через буковиньску границю з Румунії 3335 кільоґрамів пшеницї до одного млина, однакож при тім их зловлено. Слїдство заряджене против них виказало, що в справу сю була замішана і сторожа скарбова, і длятого обжаловано Коберского і товаришів о надужитє урядової власти, а процес против них розпочне ся в вересни. Обжаловані в теперішнім процесї господар Микола Дорофлі, візник Сруль Шльоймер, візник Герш Шльоймер, барашівник Мошко Ваґнер, крамар Бариш Шехтер, властитель дібр Герш Шпербер і поліцай Иван Лошак — випирали ся з початку всего та доказували, що они при перевоженю буковиньскої пшеницї до млина збили ся з дороги, а в тій хвили схопила их жандармерія. Але Лошак признав ся опісля, що три ночі пильнував моста на ріцї граничній, аби помагати пачкарям, і в наслїдок сего зізнаня мусїли всї обжаловані признати ся до вини. — Трибунал по переведеній розправі засудив всїх обжалованих [з виїмкою Шпербера і Шехтера] за фальшиві зізнаня в судї на чотири місяцї вязницї. Прочих двох увільнено, бо они свої фальшиві зізнаня зложили лише перед комісією краєвої дирекції скарбу. Против сего увільненя зголосив прокуратор д-р Крейчі жалобу неважности.
Огнї. Дня 14 н. ст. червня в ночи знищив огонь в Колодрубах, повіта рудчаньского, будинки господарскі ґаздів Ивана Ганущака і Ивана Юзича. В огни згоріли 2 штуки худоби. Будинки були асекуровані. Причина огню незвістна. — В Поздячи, повіта перемиского, згоріло минувшої середи 49 загород селяньских. Шкода дуже значна, тим більше що більша часть погорілцїв не була обезпечена. Причина огню не звістна. — Вчера по полудни були у Львові два огнї. Палив ся войсковий склад сїна на Янівскім і велика шопа деревляна, належача до фабрики слюсарскої Дашка, при улици Коперника. Першій огонь угасили вояки самі заки прибула сторожа огнева, в другім огни згоріла шопа але небезпечність скоро усунено.
Самоубійство. Дня 12 н. ст. червня в Бережанах хотів собі відобрати житє вистрілом з карабіну підофіцир 55. полку піхоти Я. Куля перейшла лїве і праве легке і застрягла в стїнї. Лїкарям удалось задержати єго ще при житю.
Старинний скарб викопав в перших днях місяця мая з грядки в огородї в селї Корсові повіта брідского, селянин Стефан Зазуля. В стариннім горшку містилось 700 штук дрібних cpiбниx монет [величини як нинїшні австрійскі 10 і 20 кр.) і 90 штук такої величини, як нинїшний австрійскій ґульден. Монети сягали від 1546 до 1449 року. Зазуля післав ті монети до Львова і тут их уряд перетопив на срібло, а властителеви заплатив грішми кількадесять зр. Опісля показало ся, що Зазуля міг, продаючи поодиноко, достати більше, але не в тім дїло, а шкода, що по одному екземплярови не достало ся товариству "Просвіта", котра має вже початки музея нумізматичного, а кождий Русин повинен щиро старатись о збогачуванє того музея.
Розвязанє ради громадскої в Закопанім. Закопане, село в Татрах, в новоторгскім повітї, піднесло ся послїдними лїтами дуже значно. З кождим роком приїзджає там більше гостей купелевих, будує ся по кількадесять будинків, закладають ся готелї, реставрації, цукорнї і т. и., а цїна ґрунтів піднесла ся до небувалої висоти. Мимо того рада громадска урядує собі по давному, так як тогдї коли ще Закопане було незнаним гірским селом. Очевидно, що в таких обставинах, не може село скоро двигати ся і в господарцї громади числячої 3000 мешканцїв і друге тілько гостей купелевих панує допотопний хаос. З огляду на се, пepeвів видїл краєвий люстрацію господарки громадскої, а сконстатувавши нелад і непорадність теперішної ради громадскої у вcїx напрямах єї урядованя, поставив намістництву внесенє на розвязанє тої-ж ради. Намістництво прихилило ся до внесеня видїлу краєвого і розвязавши раду громадску установило комісарем для веденя справ громади п. Бронисл. Шворма, адюнкта концептового видїлу краєвого, додавши єму до помочи 6 членів громади.