Сензаційні вісти про мирові заходи.

БЕРНО. (Ткб.) І Бюро Райтера і Петроградська Аґенція розширили вісти про пересланє до Петрограду нїмецького мирового предложеня через союзного радника Гофмана, шефа полїтичного департаменту за посередництвом швайцарського соціялїста народного радника Роберга Ґріма з Берна. В тій справі Швайцарська Аґенція довідуєть ся з компетентної сторони що слїдує:
Дня 27. мая 1917 радник Ґрім просив швайцарське посольство в Петроградї, де перебував, аби вислано до союзного радника Гофмана депешу, в якій він заявляє, що всї відчувають потребу мира і що заключенє мира конечне з оглядів полїтичних, господарських і війскових, що признають і рішаючі круги.
Одинока можлива і найгрізнїйша перешкода в усяких переговорах булаб тільки нїмецька офензива на сходї. Як її не буде, то лїквідація війни можлива в розмірно короткім часї. — До того долучена була просьба, щоби Гофман подав нар. радникови Ґрімови до відома знані йому воєнні цїли урядів, бо се влекшить переговори.
На те дня 3. червня 1917 відійшла така шифрована телєґрафічна відповідь до швайцарського посольства в Петроградї:
Союзний радник уповажняє Вас (Ґріма) до зложеня слїдуючої заяви: Нїмеччина не зробить офензиви, поки видавати-меть ся можливим угодове порозумінє з Росією. На основі кількакратних розмов з визначними людьми, набрав я переконаня, що Нїмеччина змагає до почесного для обох сторін мира з Росією та до навязаня на будуче тїсних торговельних і господарських взаємин з фінансовим попертєм Росії в цїлях відбудови, з невтручованєм до її внутрішних справ, з порозумінєм щодо Польщі, Литви й Курляндії та з відданєм Росії обсаджених земель в заміну за зворот Австро-Угорщинї тих земель, що їх заняла Росія. — Я переконаний, що Нїмеччина і її союзники зараз розпочалиб мирові переговори, як би того бажалиб собі союзники Росії. Що до воєнних цїлий, то вказує на заяву в "Nord. Allgem. Ztg.", яка з засадї годить ся з Аскітом що-до справи анексії. Нїмеччина не хоче розширеня території в цїли свого побільшеня або полїтичного чи господарського скріпленя.
Сю депешу хтось непокликаний до того відцифрував і оповістив у стокгольмськім дневнику "Sozieldеmokraten", органї посла Брантінґа.
Той крок зробив радник Гофман без нїяких впливів з наміром поперти справу скорого мира, отже в інтересї рідного краю.
БЕРНО. (Ткб.) В народній радї відчитав президент письмо Гофмана, що подав ся до димісії. Союзний президент Шультес висказав жаль, що мусить попращати радника Гофмана, чоловіка для краю заслуженого; мотиви його кроку понад усякий сумнїв висші. Союзна рада не знала про той його крок, інакше булаб його просила о понеханє того кроку.
Палата приняла до відома димісію Гофмана і ухвалила великою більшістю, не радити над тою справою. Коли нар. радник Вільдемін крикнув: "Зрада!", президент серед оплесків палати осудив той оклик.
БЕРНО. (Ткб.) "Berner Tagwaсht", орґан соціялїстів, зближений до цїмервальдського напряму, пише, що твердженє російського уряду, немовби Ґрім був нїмецьким аґентом, є безсоромним фалшом. Подібно висказуєть ся "Berner Tagblatt".

20.06.1917

До теми