◦ ◦ ◦ ◦

Російська Дума домагаєть ся офензиви.
ЛЬОНДОН (Ткб.) Бюро Pайтepa доносить з Петрограду: Дума приняла на тайнім засїданю резолюцію, в якій називає окремий мир зглядно дальше перетяганє бездїяльности зрадою супроти союзників та домагаєть ся беспосередної офензиви, як конечної для безпеки і здержаня добутої свободи.
Терещенко про становище Росії.
ПЕТРОГРАД (Ткб.) Міністер заграничних справ Терещенко приймаючи спеціяльну американську делєґацію з сенатором Ротом на чолї, виголосив до неї промову, в якій між иншим сказав:
Революція поставила російський нарід перед двома незвичайно важними питанями: супроти конечности зорґанїзованя сильної демократії в краю і супроти справи війни з неприятелем, який є останною підпорою автократії. Революція є не тільки зміною внутрішного положеня в Росії і зміною правительства, є вона також чинником моральним, є висловом волї російського народу запевненя собі свободи. Російський нарід задокументував се своє бажанє не тільки в своїх внутрішніх справах, але також і в міжнародній полїтицї.
Бажає він повалити мілїтаризм, стремить до тривалого мира, без панованя сили і без імперіялїстичних тенденцій. Російський нарід не думає про геґемонію і буде поборювати подібні заміри инших країв і передовсїм не допустить, щоби імперіялїстичні змаганя неприятелїв на поли полїтичнім, фінансовім і господарськім могли здїйснити ся. До сих великих питань прилучаєть ся ще велика думка, висказана в памятнім документї, яким американський нарід висказав бажанє і змаганє до сього, щоби народи рішали про свою будучність. Російський нарід присвоїв собі ті принципи і вони після його думки мають надавати напрям полїтицї народу.
Франція і Еспанїя.
ЖЕНЕВА (Ткб.) Француська преса, слухаючи припоручень з Qusi d' Оrsау, заховує в останнїм часї вдаряючо осторожний тон у відношеню до Еспанїї.
Відозва нового грецького короля.
БЕРН (Ткб.) Король Олександер видав відозву до грецького народу, в якій заявляє, що бажає сили і єдности Греції та що буде старати ся поступати шляхом, який вказав йому батько, в переконаню, що виведе Грецію з її теперішного положеня.
Французька преса неприхильно витає відозву, добачуючи в нїй доказ, що король вступає в слїди батька.
Справа автономії України.
СТОКГОЛЬМ. (Ткб.) Дневники доносять з Петрограду, що російське правительство на окремих нарадах займаєть ся справою автономії України та постановило предложенє про автономію відкинути, і переказати рішенє про него будучій конституантї.
Бобжинський намісником
Відень, 16. червня 1917. В ряді уступок, які має зробити правительство для приєднаня польського кола, вважаєть ся іменованє Бобжинського намісником Галичини певною річю.
Кабінетова кріза ізза становища польського кола.
"Neuе Freie Presse" доносить, що польське коло робить зависимим голосованє за буджетовою провізорією від сповненя правительством польських домагань, вихісновуючи обставину, що правительство в буджетовій комісії рoзпоряджає тільки 19 голосами на 52 членів. Деякі дневники числять ся з можливістю парляментарної крізи, инші вискааують переконанє, що кабінет ґр. Кляма уступить або буде зреконструований.
Нїмеччина готова мирити ся з Росією.
БЕРЛЇН (Ткб.) Орґан нїмецького канцлєра "Norddeutsche Allgemeine Zeitung" містить на начальнім місци заяву, що Нїмеччина готова заключити з Росією мир без анексій і контрибуцій та що осередні держави бажають з Росією мирного, сусідського житя.
Зміни в російськім штабі.
ПЕТРОГРАД. (ПАТ.) Дневники доносять, що ґенерал Волконський, комендант корпуса, іменований шефом ґенерального штабу начальногo вожда. Адмірал Максимов, комендант балтійської фльоти, іменований шефом адміральського штабу при начальнім вождї.