Краєвий конкурс українських хорів
Львів, 17 червня.
Кажуть, що підчас війни мовчать музи. Але ця латинська приповідка не має в наших часах такої всеобов'язуючої сили, як це може було колись. Якраз у війні наука має в деяких своїх ділянках більше поля до попису, як у часі миру. Та не тільки наука. Навіть мистецтво, а зокрема спів і музику запряг Марс до свого воєнного воза, бо, відомо, війна тепер тотальна. Це видно також у нас — українців. Наше мистецтво й зацікавлення ним помітно оживились, не зважаючи на те, що тут і там чути в нас голоси про кризу мистецтва, а в першу чергу — кризу письменства. Це свідчить про те, що в нас у тій ділянці проходить "переоцінка цінностей", шукання нових доріг і нових виявів мистецтва, що відповідали б духові теперішніх переломових часів і відзеркалювали б їх. Цей дух часу проявляється в нас м. і. і в тому, що українське зорганізується в одно всенаціональне русло, кермоване одним диспозиційним центром — на терені Галичини і тих земель Генерал-Губернаторства, де живуть українці.
І наше мистецьке життя теж охоплене в рямці цієї одної цілеспрямованості. Одначе це не значить, що через те обмежуються індивідуальні прояви мистецького вияву. Навпаки — розумна пляновість й організованість пособляють тільки цьому виявові. Іде тільки про те, щоб тут не запанував шабльон, трафарет і казьонщина, а тільки творча ініціятива.
Один з таких проявів нашого мистецького життя це — Краєвий Конкурс українських хорів, що має відбутися при кінці червня, або на початку липня ц. р. Цей конкурс присвячений 100-річчю з дня народин найбільшого українського композитора і музика — Миколи Лисенка. Мета цього конкурсу: дальший розвиток та піднесення мистецького рівня праці українських хорів. Загальний провід конкурсу спочиває в руках УЦК, а на місцях виконують його низові клітини УЦК — Українські Окружні Комітети, Районові і Повітові Делєгатури та Мужі Довір'я. Всю практичну роботу проведення Конкурсу доручив УЦК Інститутові Народної Творчости у Львові та його філіям. При УЦК існує Центральна Конкурсова Комісія. Ця комісія є найвищим краєвим органом конкурсу. Вона сповняє також ролю жюрі (оціночної комісії) при кінцевому конкурсі у Львові. Крім цього існують окружні, повітові і місцеві конкурсові комісії при УОК, при районових і повітових УК, Делєгатурах та Мужах Довір'я. В центральній конкурсовій комісії вирішено критерії оцінки хорів підчас конкурсів.
Участь у конкурсі беруть усі співочі товариства в Галичині, всі хори.
Перед краєвим конкурсом відбудуться повітові й окружні конкурси (змаги) сільських хорів. Перші з них закінчилися 7. VI., другі мають закінчитися 22. VI. ц. р. В конкурсі візьмуть теж участь хори з Лемківщини, Холмщини і Підляшшя. До Львова на краєвий конкурс має приїхати коло 30 найкращих хорів з краю. В конкурсовий репертуар входять тільки композиції М. Лисенка. Для кращого проведення підготовної праці до конкурсу видано у свій час правильник конкурсу, відповідні вказівки та ноти з текстом Лисенкових композицій.
За найкраще виконання пісень на повітових, окружних конкурсах і краєвому конкурсі, хори одержать на основі рішення конкурсових комісій відзначення першого, другого або третього ступня. Відзначення і грамоти одержать теж найкращі диригенти. Передбачені теж грошові і річеві нагороди.
Підготова до конкурсу в повному ході. Всі цією справою зацікавлені повинні призадуматись, чи їх хор готовий уже до виступу. Якщо ні, треба напружити всі сили, щоб надробити те, що недовиконане, бо час до виступів уже короткий.
Конкурс хорів із цілого краю має виявити нашу організованість та ще більше закріпити за нами опінію, що ми нарід співучий, що любимо свою рідну пісню, дорожимо нею і вміємо вшанувати світлу пам'ять Того, що, як казав А. Вахнянин у 1903 році підчас ювілею 35-ліття праці М. Лисенка, "полюбив народну пісню, пригорнув її до теплих грудей, викохав її, виплекав, вилеліяв, прибрав у святочну одежу і посадив високо заквітчану, вимережану, пристроєну і сердечну, буйну та велично, якою вийшла вона з грудей цілого народу".
М. Подільський.
