Американська преса оцінила зустріч Президента України Петра Порошенка з президентом США Дональдом Трампом доволі холодно. Більшість популярних медій констатували, що програма була короткою й мала дуже поверховий формат. Журналісти звертають увагу на деталі – починаючи з порогу, на якому зустрічали Порошенка – і висновують, що Президент України отримав обмежену увагу в Білому домі.

 

 

Напевне, найбільш показовим прикладом контраверсійності оцінок є повідомлення, котрі надійшли від аґенції Associated Press. У першому своєму «ньюзі» AP пише, що Дональд Трамп прийняв Петра Порошенка «в форматі, який Білий дім назвав drop-in-візитом» (drop in з англійської – нагодитися, заскочити). «Президента Петра Порошенка спинили у вівторок для короткої нагоди сфотографуватися з Трампом на доважок до зустрічей [Порошенка] з віце-президентом Майком Пенсом та командою з національної безпеки», – коментує аґенція.

 

Згодом AP поширила більш змістовне повідомлення про зустріч Порошенка, в котрому виправила свої початкові оцінки: справді, розмова з Дональдом Трампом була нетривалою, зате гість із Києва відбув насичену програму з іншими високопосадовцями у Вашингтоні. Цей звіт передрукувала низка авторитетних видань, зокрема The New York Times.

 

«Зустріч із українським президентом Петром Порошенком була в ориґіналі охарактеризована Білим домом як короткий drop-in. Насправді ж двоє президентів позували для операторів у Овальному кабінеті і зробили короткі ремарки в час, коли Порошенко відбув ширші зустрічі з віце-президентом Майком Пенсом і ключовими радниками адміністрації з питань безпеки», – йдеться в розширеному звіті.

 

Аґенція наголошує, що зустріч відбувалася на тлі актуалізації дилеми, чи зможе Вашингтон захистити партнера перед обличчям російської агресії. «Сидячи поруч із Порошенком, Трамп сказав, що для нього "велика честь" зустріти Порошенка, і що "значного прогресу досягнуто" у стосунках США із Україною. Ані не пролунало згадки про Росію, ані Трамп не відповів на питання про розслідування щодо можливих домовленостей між членами його адміністрації та Росією впродовж президентських виборів 2016 року», – пише AP.

 

 

Поза тим, речник Білого дому Шон Спайсер сказав авторам, що проблема Росії, «звісно ж, була частиною дискусії з президентом».

 

AP також звертає увагу, що зустріч у Білому домі розпочалася невдовзі після того, як адміністрація оголосила про розширення санкцій щодо низки фізичних та юридичних осіб у Росії, причетних до акцій супроти України.

 

CNN подає вашингтонський вояж скептично. Текст починається із красномовного заголовку: «Український лідер, супротивник Росії, отримує слабенький привіт» (в оригіналі – Ukrainian leader, a Russian adversary, gets low-key welcome).

 

«Коли Петро Порошенко відвідав Білий дім у вівторок, українського президента не вітали з традиційним розмахом, котрий супроводжує зустрічі іноземних лідерів із президентом США… Прибувши до західного крила у вівторок уранці, Порошенко не мав привітання з Трампом [на ґанку] – що президент робить із іншими лідерами – і пройшов у західне крило тихенько й без фанфар», – пише Ден Меріка для інтернет-сайту CNN.

 

«Потрактування Порошенка виділяється на тлі звички Трампа розгортати червоний килим майже для всіх іноземних лідерів, котрі відвідують Білий дім – навіть тих, що приїжджають із невеличких країн», – зауважив автор.

 

Меріка нагадує, що в червні Трамп приймав президента сусідської з Україною Румунії Клауса Йоганніса, і тоді програма зустрічі була ширшою: лідери країн, зокрема, мали спільну прес-конференцію. За день перед Порошенком, у понеділок, і Трамп, і його дружина Меланія зустріли президента Панами Хуана Карлоса Варелу на східному портику Білого дому; учасники зустрічі пройшли вздовж колонади резиденції, а згодом Трамп і Варела мали двосторонні переговори у Овальному кабінеті.

 

 

Поза тим, кілька чиновників президентської США відкинули припущення, ніби Порошенко зазнав приниження у Білому домі. Зі слів співрозмовників CNN, Президент України провів із офіційними особами адміністрації більше часу, ніж інші світові лідери. «Не всі візити однакові», – сказали в офісі Трампа, наголосивши на тому, що Петро Порошенко зустрівся «майже зі всіма найвпливовішими особами дому», включно з Трампом, Пенсом і радником Гербертом Реймондом МакМастером.

 

CNN також підкреслює, що між Порошенком і Трампом є багато спільного. «Обидва є молодими у політиці (про Порошенка, депутата з 1998 року і міністра з 2009 року, не скажеш, що він початківець у політиці – хоча, напевно, мається на увазі те, що він переміг на виборах із реноме «нового кандидата», – Z) і побудували великі імперії в бізнесі. Порошенко мільярдер, володіє «Рошеном», великою цукерковою компанією, і «5 каналом», українським мовником – в той час, коли Трамп постійно хизується своїм бізнесовим талантом, достатком і фактом, що він новий у політиці», – пише Меріка.

 

Водночас він вказує і на попередню історію між командами, котра могла негативно позначитися на евентуальних стосунках України і США: згадується і «піарник» Віктора Януковича Пол Манафорт, і приятельські взаємини Банкової з екс-віце-президентом Джозефом Байденом, котрий відвідав Київ акурат перед Трамповою інавгурацією.

 

Видання Foreign Policy теж висловило подив слабким статусом зустрічі («Білий дім забезпечує двосторонні зустрічі з президентами великими і малими»), хоча й припустило, що причиною drop-in-формату могла бути певна спонтанність візиту.

 

«Все було дуже, дуже тихо», – сказав у коментарі виданню журналіст Аскольд Крушельницький. «Навіть українські медії намагалися бути тихими. Вони не були "абсолютно певні", що Порошенко отримає те, чого йому хотілося б – власне зустрічі з Трампом. Візит, зі слів Крушельницького, утримувався у такому статусі для того, «аби уникнути утруднень», аби не втратити взагалі хоч якогось особистого часу [з Трампом], котрий був анонсований Білим домом допіру в понеділок», – пише FP.

 

Автори – Емілі Танкін і Рід Стандіш – передбачають, що візит Порошенка у місцевій пресі ще «триматимуть під мікроскопом», позаяк «увага до Трампових стосунків із Кремлем залишається високою». Вони згадують про те, що у травні Трамп відвів значно більше часу переговорам із російським міністром Сєргєм Лавровим і послом Сєргєєм Кісляком (щоправда, в американській пресі, попри згадку про Лаврова – а про це написало кілька видань – чомусь не згадали, що Білий дім «урівноважував» російського міністра тим-таки «дроп-іном» із Павлом Клімкіном).

 

Експерт Центру Вілсона Матью Роянскі сказав у коментарі Foreign Policy, що візит Порошенка до Трампа не слід трактувати як ознаку послаблення стосунків між Києвом та Вашингтоном. «Розумію сприйняття українців і те, що вони чекають запевнень. Але запевнення – це не те, що залежить від зустрічі, а від політики», – прокоментував Роянскі.

 

 

 

Видання The Washington Post зазначає, що візит Порошенка був викликом Трампа, «котрий казав, що хоче поправити стосунки з Росією», проте «перебуває під тиском і намагається дистанціюватися від кипучих розслідувань щодо зв’язків із Кремлем».

 

«Двоє лідерів спілкувалися протягом фотосесії в Овальному кабінеті, та уникали потенційно складних тем. Пан Трамп назвав Україну місцем, про яке "кожен читає багато", і сказав, що "ми мали кілька дуже добрих дикусій"», – пише автор тексту Алан Каллісон.

 

Каллісон наголошує, що зустріч Трампа з Порошенком відбулася за кілька днів перед самітом «Великої двадцятки» у Німеччині, де очікуються перші переговори між президентами США та Росії. «Протягом місяців пан Порошенко виловлював цю зустріч для того, аби підштовхнути США до тиску на Москву з метою припинення підтримки проросійських бойовиків на Східній Україні», – йдеться у статті. Незважаючи на високі очікування, автор потрактував зустріч Порошенка та Трампа як подію невисокого рівня (low-profile event), якщо порівнювати її з іншими прийняттями у Білому домі.

 

Водночас видання цитує колишнього амбасадора США в Україні Джона Гербста, котрий сказав: «Добре, що ця зустріч відбулася раніше, ніж зустріч Трампа і Путіна. Важливо, що був реальний обмін між двома президентами».

 

 

Видання The Washington Post також опублікувало колонку Адама Тейлора, котрий зауважив, що під час зустрічі «Трамп назвав Україну у спосіб, який українці найбільше не люблять».

 

Ідеться про те, що президент США випустив з вуст – the Ukraine замість Ukraine (це словосполучення споріднене з нарочитим російським «на Украінє»).

 

«Коли президент Трамп вітав свого українського колегу, Петра Порошенка, у Білому домі, він зробив необережну хибу. "Це велика честь бути із президентом Порошенком із України (отут в оригіналі і було – the Ukraine, – Z)", – сказав Трамп репортерам у Овальному кабінеті», – переповідає Тейлор.

 

«Трамп має рацію: Сполучені Штати (вони, до речі, офіційно з артиклем the, – Z) справді тривалий час залучені в Україну – та, на жаль, the додається до назви «Україна» теж тривалий час. І коли це є очевидною помилкою, це також помилка, котра дратує багатьох українців через свій неоковирний геополітичний підтекст», – ідеться в колонці на The Washington Post.

 

Адам Тейлор дає екскурс у правила правопису назв різних країн. Він зазначає, що артикль the міг «приліпитися» до України в часи Радянського Союзу. «Альтернативою може бути етимологія слова "Україна", котре багатьма (хоч і не всіма) трактується як похідне від слов’янського слова "окраїна". Це пояснює, чому the Ukraine дратує багатьох українців. Ця помилка натякає, що Україна може окреслюватися лише у стосунку до більшого сусіди, Росії. Казати the Ukraine замість Ukraine означає ставити під питання її суверенітет, що є небезпечною річчю після анексії Росією Криму та підтримки бойовиків на сході України», – вичитує підтексти автор.

 

На погляд Тейлора, для Трампа, відомого своїми неоднозначними заявами про Росію, такі словесні конструкції є вкрай необачними. Втім, він визнає, що подібної помилки припускався і Барак Обама.

 

 

У США Петро Порошенко дав інтерв’ю популярному телеканалові Fox News, у котрому сказав, що залишився задоволеним і переговорами, і запевненнями, котрі почув у Білому домі.

 

Порошенко порівняв Дональда Трампа з Рональдом Рейганом.

 

«Я абсолютно певен, що Трамп, справжній лідер, харизматична особистість, може допомогти мені принести мир на нашу землю, подібно як Рейган приніс перемогу у "холодній війні" без жодного пострілу», – сказав голова держави.

 

21.06.2017