Вибір делєґатів брідскої ради повітової до окружної ради шкільної.

З Брідщини.
Дня 10. н. ст. червня с. р. відбув ся вибір двох делєґатів ради повітової до окружної. Стало ся так, як то звичайно буває, коли розходить ся о то, аби Русинам зробити яке хоч мале уступство. Братя Поляки понимають рівноправність так, що Русини суть рівноуправнені до поношеня тягарів, але не до користаня також з прислугуючих им прав.
Русини брідского повіту надїяли ся, що на двох маючих вибратись делєґатів до окружної ради шкільної буде вибраний один Русин, та завелись в надїях своїх, бо вже в сали ради повітової ходили вісти, що вже наперед бігав по містї по членах ради повітової инспектор шкільний Токарскій, заклинаючи их, аби, борони Боже — Русина на делєґата не вибрали. Красне понятє того виразу — "автономічна свобода"! З присутних при голосованю 19 членів ради повітової було: 5 Русинів, 12 Поляків і 2 Євреї. Більшостію голосів [Поляків і Євреїв] вибрано на делєґатів кс. ґварціяна ковенту Бернарднинів в Лешневі, кс. Ржечконвского и ґрафа Цетнера з Підкаменя. Aнї один голос з сторони Поляків і Євреїв не був відданий на Русина.
От Вам образок тої вирозумілости і терпимости, котрими братя Поляки люблять так часто величати ся! В тім змислї промовив по скінченім виборі о. Юл. Мандичевскій, звернувшись до членів повітової ради народности польскої. "Коли центральне і краєве правительство — сказав бесїдник — почало прихильнїйше відноситись до Русинів, то тим більше тут, в сїй автономічній институції, можна було сподїватись якоїсь вирозумілости від Поляків, одвітно заявленю маршалка повітового п. Салього, що тілько при згіднім, вирозумілім а толєрантнім поступованю можна числити на успіх. А зваживши, що повіт брідскій замешканий переважно Русинами, та що в школах народних повіта брідского єсть переважно язик рускій викладовим, можна було допускати, що вже чувство справедливости не дозволить, аби так покривджено Русинів при виборі делєґатів до окружної ради шкільної. Но тепер Русини бачуть, що висказ п. маршалка повітового що до вирозумілости і терпимости треба уважати за фразу і що таке поступованє зі сторони польскої не може будити довірія у Русинів і не причинить ся до удержаня добрих відносин межи обома народностями."
Бесїду о. Мандичевского Поляки і Євреї приняли мовчанєм і замкнено засїданє.

17.06.1892

До теми