Арх. еп. Евлогій. "Рѣчь" з 17 мая н. ст. подає телєґраму ПTA. з Житомира: В звязи з дозволом унїятского митрополитови ґрафу Шептицькому уладити плєбісцит унїятів в цїли виясненя випадків насильного пpилyчeня Унїятів до православія, в місцевих часописях надруковано ряд вісток про насильну дїяльність архіеп. Евлогія в сїм напрямі. Один з очевидцїв сих насиланих поступків, унїятський священик між иншим пише: "Плакали десятки унїятських священиків, кинених заходами архіеп. Евлогія по ріжних місцевостях Poсiї в тюрми тільки за сей "один великий злочин", що не бажали перійти на православє. Плакали сотки унїятських дїтий, вивезених майже масово у Петроградї, де в Ісаківськім соборі довершено над ними чину прилученя до православя, в також в Бердянську, куди архіеп. Евлогій їздив особисто потїшати "відірваних від батьківської опіки дїтий і заявити їм, що вони від сьогодня вже не єретики", плакала також більша частина галицького народу, бачучи глум над христіянською любовю, допусканий людиою, котра називала себе представником Христа, сїлю землї. — "Новое Bpeмя" з дня 13 н. ст. мая у телєґрамі з Житоміра доносить: Бувші урядники брідської повітової управи оповідають, що в актах брідського повітового земства є донесенє Абрамовича, який обвинувачує архіеп. Евлогія і братів Борецьких в тім, що начеб-то за їх відомом істнувала орґанїзація викраданя унїятських антимінсів. Орґанїзацією по словам Абрамовича кермував воєнно-полонений Нїмець Дубас, якого опісля заслано на Сибір. Коли унїятське населенє в наслїдок викраданя антимінса лишало ся без задоволеня своїх релїґійних потреб і без богослуженя, архіепископ Евлогій посилав у село православний антимінс і православного священика. Таким способом ішло приєднуванє цїлих сїл до православя. — "Русское Слово" з 17. н. ст. мая доносить з Києва: Як уже відомо, житомирська Українська Рада постановила усунути архиеп. Евлогія з Волинї за те, що на його домаганє унїятського священика Абрамовича, його сина і 50 родин унїятів за те, що не хотїли прилучити ся до православя, заслало в єнїсейську ґубернїю. У письмі до "Кіевской Мысли" Евльогій заявляє: "Менї зовсїм невідомий нї Абрамович, нї зaсланє йoгo сина і 50 родин. Не знаю, на що і кому треба було зробити сю нову видумку на мене". "Русское Слово" з дня 7. н. ст. мая повідомляє з Житоміра: Оконечне порішенє справи Евлогія передасть ся знов у Раду обєднаних громадських орґанїзацій. — Ф. К.
На лїтературний конкурс Товариства "Просвіта" наспіло 22 твори. Видавнича комісія на засїданю 8. с. м. ухвалила одноголосно надїлити першою премією оповіданє з сучасного побуту під зar. "Петро Щур", a другою премією істopичнe оповіданє під зaг. "Ой Морозе, Морозенку". По отвореню коверт показало ся, що автором першого оповіданяє о. дир. Теодозій Лежогубський, а другого п. Андрій Чекановський. Третої премії не признано нїкому. Крім сего рішила видавнича комісія закупити історичне oпoвіданє д-ра Володимира Бирчака під заг. "Ростислав Берладничич". Сї твори будуть поміщені в калєндарі "Просвіти" на 1913 piк. Пп. автори ненагороджених творів зволять відібрати їх собі в канцелярії Товариства "Просвіта" в звичайних урядових годинах.
"Дїточий концерт". В недїлю 17. с. р. відбудеть ся о год. 4. по полудни в сали Лисенка "Дїточий концерт" зi співами і деклямаціями. Возьмуть в нїм участь дїти чотирох львівських українських захоронок. На закінченє відограють дїти захоронки на жовківськім передмістю представленє: "Серед звіздок", до якого відомий нам композитор уложив музику. В концертї І в представленю беруть участь дїти в віцї від 4—6 лїт. Молоденький музик зволив обняти акомпанїямент. Добровільні датки на цїль української захоронки, якій приходить ся тепер з надзвичайними зусилями удержати півтора сотки дїтий о чотирох українських захоронках, приймаєть ся з подякою. — Видїл української захоронки.
