Майже 80% опитаних у восьми країнах Західної Європи підтримують підвищення або суттєве підвищення державних витрат на освіту, натомість ледь 20% не проти підвищення видатків на оборону. В деяких країнах понад 50% респондентів продемонстрували готовність сплачувати більше податків, щоби збагатити освітній бюджет. Результати опитування оприлюднили в наукових виданнях «Journal of European Social Policy» та «Journal of European Public Policy».
Дослідження здійснили вчені з Констанцького університету (Німеччина) в межах проекту «Інвестиції у освіту в Європі» («Investing in Education in Europe: Attitudes, Politics and Policies», INVEDUC). Це перше міжнародне опитування про освітню політику. Дослідження уможливлює аналіз різних варіантів державної підтримки щодо різних секторів системи освіти, освітньо-політичного оподаткування («урядові») та фінансової конкуренції між освітньою й іншими видами спеціалізованої політики.
Телефонне опитування відбулося у восьми країнах, що належать до різних типів держав загального добробуту: Німеччина, Франція, Велика Британія, Ірландія, Швеція, Данія, Іспанія й Італія. Аби отримати оптимальну якість даних, команда вчених співпрацювала з інститутом, що спеціалізується на міжнародних оглядах.
Інноваційний є також дизайн опитування, що містить експериментальні компоненти. «На відміну від звичних опитувань, ми визначали, чи люди підтримуватимуть збільшення фінансування освіти, якщо звертатимуть увагу на різні види фінансових конфліктів», – пояснила Маріус Буземеєр (Marius Busemeyer).
У дослідженні учасники повинні були оцінити різні політичні галузі в державі загального добробуту – крім освітньої, соціальну, сімейну політику, трудові відносини, – проте освіта з 29% опинялася на першому місці за важливістю, за нею слідувала політика охорони здоров’я (22%). Після них найважливішими визначили сфери пенсії та сім’ї. У Німеччині та Італії, в яких видатки на освіту впали нижче середнього, більшість висловилися за покращення фінансування цієї галузі.
Відповідаючи на запитання, в які саме сфери освіти потрібно інвестувати передусім – дошкільне виховання, загальноосвітні школи, професійна чи вища школа – на перше місці піддослідні поставили загальну шкільну та професійну освіту. В усіх країнах загалом 62% опитаних підтримували підвищення (або навіть суттєве підвищення) державних видатків на названі сфери.
Це дивує, адже в публічних дебатах зазвичай домінує питання дошкільного виховання та освіти у вищих навчальних закладах, які, порівняно з загальноосвітніми школами та профосвітніми закладами, отримують менше коштів від держави. Практично в усіх досліджуваних країнах фінансування професійної освіти суттєвіше, ніж вищої освіти. Це найвиразніше простежуться в державах із високим рівнем безробіття поміж молоддю, як в Італії й Іспанії. Хоча в Німеччині найнеобхіднішим вважають розбудову дошкільного виховання.
Потім учені задалися питанням, звідки в часи обмежених бюджетів брати фінансові ресурси для необхідних інвестицій в освіту. Аби відповісти на нього, команда з Констанцу застосувала експериментальний метод опитування, який пропонував різні сценарії для ухвалення рішень.
З’ясувалося: коли люди не повинні були думати про джерела фінансування освіти, 73% опитуваних підтримували збільшення інвестицій у цю сферу. Коли їм нагадували, що це спричинить підвищення податків або збільшення державного боргу, підтримка видатків на освіту падала до 54% та 42% відповідно.
Це засвідчує, що опитувані радше прийняли б вищі податки, ніж нові державні борги. Цей ефект ще суттєвіший, коли додаткові видатки на освіту потрібно компенсувати за рахунок інших сфер. Якщо для інвестування в освіту необхідно, наприклад, зменшити пенсії, прихильників такого рішення стає значно менше – 27%. Тобто виконати улюблену для публіки вимогу – підвищити видатки на освіту – політично складно, адже політики часто зустрічаються з необхідністю забезпечити додаткові інвестицій в освіту за рахунок недофінансування інших сфер або ж підвищення податків.
Та зменшення витрат в інших сферах соціальної держави є значно менш популярним рішенням, ніж підвищення податків або збільшення державного боргу. Більшість людей в усіх країнах – суб’єктах дослідження змирилася б із підвищенням податків, аби збільшити бюджет на освіту. Це стосується і загальної шкільної освіти (57% опитаних були б готові платити більші збори), і професійної освіти (54%).
У Швеції розрив між попитом на збільшення інвестицій та готовністю платити за це більші податки найменший. У Німеччині – значно більший: 60% опитаних підтримує підвищення видатків на сферу освіти за рахунок інших секторів, але лише 44% погодилися би платити для цього вищі податки.
University Of Konstanz, 16/06/2017
Зреферувала Соломія Кривенко
17.06.2017