Такого ще не бувало в двотисячолітній історії християнства: у Ватикані відтепер мешкатимуть аж двоє Пап. Один — чинний Понтифік, а другий — Папа-емерит.

Папа-емерит Бенедикт (Йозеф Ратцінґер) зважився на те, щоб полишити затишну резиденцію Castel Gandolfo в області Лаціо й переїхати на постійне мешкання до монастиря Св. Марії на ватиканських теренах. Про це повідомив речник Ватикану Фредеріко Ломбарді в коментарі для «Радіо Ватикану».

 «О 16.30 Бенедикт вилетить гелікоптером з Castel Gandolfo, тут його зустрінуть представники керівництва Ватикану, зокрема кардинали Анджело Содано і Тарчізіо Бертоне. Потім авто відвезе його до нової резиденції, де вже його привітає Папа Франціск», — розповів отець Ломбарді.

Відтак Папа-емерит мешкатиме в затишному будиночку у Ватиканському саду. «Це — маленький будинок, монастир, як ви знаєте, в якому зазвичай мешкає шестеро осіб. Поруч з Папою-емеритом там мешкатиме архиєпископ Ґеорґ Ґенсвайн і чотири сестри-служниці, які вже чимало часу перебували при Папі. Будинок хоч і малий, але напрочуд затишний. У ньому, приміром, є робочий кабінет, невелика бібліотека. І якщо до Бенедикта, наприклад, приїде погостювати його брат — прелат Ґеорґ Ратцінґер, то там буде місце й для нього», — так описав майбутні умови життя Бенедикта ватиканський речник.

Останнім часом було багато розмов щодо стану здоров’я Папи-емерита. Фредеріко Ломбарді запевнив, що наразі немає великих підстав для хвилювання: «З ним усе нормально. Він вже немолодий чоловік, і сили поступово полишають його. Але якась тяжка недуга йому не загрожує. Він є старим чоловіком, але для свого віку — порівняно здоровим».

Інформація про двох Пап у Ватикані мимоволі змушує пригадати історію шістсотлітньої давнини — так звану «Папську схизму». На початку XIV століття французький король Філіп IV Красивий мав фактично необмежений вплив на Святий Престол. Аби ще ретельніше контролювати кожний крок Папи, він 1308 року змусив Понтифіка перенестися до Авіньйона. Сім наступних десятиліть увійшли в історію Церкви як «Авіньйонський полон».  

Щойно 1378 року Папа Римський Григорій XI  зважився на те, щоб повернутися  до Риму. Це повернення й спровокувало розкол у Церкві, тобто «Папську схизму», хоча виникла вона вже після смерті Григорія XI 1378 року. В боротьбі за церковну владу частина кардиналів і європейських монархів зажадали повернення Папи до Авіньйона, інші бажали, аби Святий Престол залишався в Римі.

Врешті-решт, у Римі залишився урядувати Церквою Папа Урбан VI, а кардинали-схизмати обрали собі авіньйонського Папу Климента VII . За Рим виступили королівські двори Данії, Англії, Фландрії, Священної Римської імперії, Угорщини, Північної Італії, Ірландії, Норвегії, Польщі та Швеції, за Авіньйон — монархи Франції, Араґону, Кастілії, Кіпру, Бурґундії, Савої, Неаполя і Шотландії.  

Політична підтримка європейських королів дозволила двом Святим Престолам проіснувати кілька десятиліть. Аж поки не виник так званий «соборний рух» за об’єднання Церкви. 1409 року відбувся Пізанський собор, делеґати якого закликали обох Пап зректися престолів, аби розв'язати в такий спосіб антагоністичний конфлікт. Конфлікт розв'язався в суто українському стилі. Ні авіньйонський, ні римський Папи не забажали вдаватися до абдикації. Тож на соборі обрали третього, так званого Пізанського Папу.

Такий стан справ, коли Церквою урядували аж троє понтифіків, тривав ще вісім років. І щойно Констанцький собор (XVI Вселенський собор) 1414–1418 років змусив повернуться до одновладдя у Церкві.  

Чи можуть нині виникнути схожі проблеми у Ватикані? Дуже малоймовірно. Якийсь конфлікт можливий виключно в тому разі, якщо Папа-емерит забажає втручатися у поточні справи Ватикану. І то втручатися не як консультант чинного Понтифіка, а формуючи опінію, яка б йшла врозріз з основною лінією Церкви. Експерти-ватиканісти майже одностайно відкидають такий сценарій розвитку подій. Зрештою, Бенедикт XVI самостійно, а не з примусу, як це було 600 років тому, зрікся Святого Престолу. І зробив він це саме для того, щоб відійти від тягаря поточних церковних справ.

Аби запобігти подальшим спекуляціям, Папа-емерит ще раз пообіцяв не втручатися у справи Церкви, наголосивши, що має намір присвятити решту свого життя виключно молитвам та богословським творам.

02.05.2013