◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

В справі завязаня руского товариства ґімнастичного відбулись вчера наради ширшого кружка львівских Русинів, майже самої молодежи. Вибрано комітет, котрий має здати справу з уложених п. Лаврівскім статутів такого товариства. Вивязалась довша дискусія над самою назвою товариства, а по відкиненю предложеної д-ром О. Кулачковским назви "Сїч" принято назву: руско-україньске товариство ґімнастичне "Сокіл". Рівно-ж висказано бажанє, щоби товариство поклало між свої цїли: завязуванє сторожей пожарних по селах. Розумієсь, що ті ухвали вчерашної наради можуть бути лиш директивою для вибраного комітету і не вяжуть в нїчім єго ухвал. Вкінци піднесено гадку, що добре було би завчасу подумати над тим, як би ввести в житє се нове товариство під взглядом практичним, а именно що-до відповідної салї, учителя ґімнастики і приборів ґімнастичних. З відрадою годить ся зазначити, що зі сторони членів тов. "Зорі" був великій ентузіязм для сего нового товариства.
В справі увязненого в Волочисках п. Невестюка, медика з Кракова, пишуть нам з Відня: Після вістей, які одержано тут від австрійского консуля, Невестюк, арештований в Волочисках, находить ся в тюрмі в Кіїві. Власти россійскі арештували єго за перевоженє до Россії заборонених книжок. Увагу властей звернула на себе тая обставина, що Невестюк переїздив границю до Россії вже не першій раз, отже піддано єго річи ревізії і знайдено книжки. Чи мав при собі які письма, незвістно.
Нова недуга появила ся в околици Підволочиск. Навіщені сею недугою дістають насамперед сильні дрощі, ломанє костей, відтак наступає дуже сильна горячка а вкінци осипка на цїлім тїлї. Недуга не треває довго і не нищить орґанізму так як тиф. Доси звернули увагу на сю недугу лїкарі в Каринтії, де она недавно появились, а нарід назвав єї там Schweissfrieseln. У нас називають єї люде тифом і лїкарі наші доси не звернули на неї уваги.
Вистава краєва у Львові, про котру ми свого часу згадували, відбуде ся в роцї 1894. Комісія вибрана комітетом орґанізаційним, уложила вже лісту осіб, котрі мають бути запрошені до участи в загальних зборах интересантів. Ліста обіймає 500 осіб, а збори скликано на 29 н. ст. червня до Львова. На сих зборах вибере ся комітет виконуючій.
Зі Станиславова пишуть нам, що сего року появило ся там так много соловіїв, що майже в кождім огородї бодай один співає, навіть і на валах міских, чого давнїйшими роками не було майже зовсїм.
Средство охороняюче від градів. Елєктрольоґ Наркевич-Іодко оповіщує, що позбув ся градів, котрі кождого року навіщували єго маєтність на Литві, в такій спосіб: стовп телєґрафічний довгій на 12 до 15 метрів, закінчений остро, закопував в землю. Від горішного кінця стовпа переводив до землї соломяний шнур а на єго конець привязував кусник бляхи цинкової обіймаючої около 1 квадратової стопи. Крім того накладав на горішний конець стовпа відгладжену і понікльовану мідяну похву, не більшу від кінчика звичайного оловця. Щоби изолювати стовп від похви підкладав під неї ґутаперховий перстень, так що похва мідяна стояла на перстени і не притикала до стовпа. До похви привязував згаданий висше шнур соломяний, котрого другій конець, закінчений бляхою, закопував в землю низше як спід стовпа в віддаленю пів метра від него. Соломяний шнур треба плести зі звичайної довгої соломи оплетеної довкола тонкого конопляного шнурка. Щоби не уривав ся, треба єго кількома кінцями привязати до мідяної похви. Такій стовп, після гадки п. Наркевича-Іодка, хоронить від граду простір довкола стовпа рівний лучеви три рази довшому від висоти стовпа. Ті так сказати-б "градозводи" треба ставити по три на один морґ; при більших просторах треба их менше, так що на 200 морґів ставить ся их лиш 200.
Дрібні вісти. Цїсар дарував громадї Будзин, в повітї яворівскім, 100 зр. на докінченє будови школи. — Новий уряд почтовий отвирає ся з днем 1 н. ст. липня в Пишници повіта ниського.