◦ ◦ ◦ ◦

Українська радіопередача. Завтра, в середу, 10-го червня, в часі від год. 10.30 до 11-ої ранку Львівська Радіовисильня передає концерт української музики. В програмі концерту твори Барвінського, Людкевича і Косенка. Виконавці: Галя Левицька (фортеп'ян), Софія Гаврищук (меццосопран) і Юрій Крих (скрипка). Фортепіянний супровід: Марія Роговська.
Провірка тотожности. Як повідомляє Реферат Допомоги Полоненим УЦК, управа міста Калуша переслала до УОК в Стрию Степана Лагуту, якого управа табору полонених у Станиславові звільнила з полону. Тому, що згаданий Лагута є умово нерозвинений і на питання, з якого села походить, вимовляє незрозумілі слова, УОК примістив його покищо в Домі Старців в Стрию. Реферат Допомоги Полоненим у Львові прохав всі Окружні та Повітові Комітети, Делегатури, як теж поодиноких громадян провірити, чи не походить Степан Лагута з їх терену, й повідомити про це Український Центральний Комітет — Реферат Допомоги Полоненим у Львові, вул. Східна (давніше Личаківська) ч. 37 а.
Відібрання й віднова допомоги. З метою виконати розпорядок про тимчасове управильнення виплати допомог емеритам б. польської держави й б. польських самоуправннх об'єднань з дня 9-ого грудня 1939 р. (Ден. Роз. Ген. Губ. стр. 206), між іншим, постановляється: "Допомогу слід відібрати тоді, коли її відборець діє в той спосіб, що суперечить німецьким інтересам". Покликаною до відібрання є влада, що установляє допомогу. Нового признання або дальшої виплати можна відмовити тоді, коли петент згідн з арт. 154 закону про суспільне обезпечення з дня 23 березня 1933 р. (Д. З. Р. П. ч. 51. поз. 396) є здібний до заробітної праці й не докаже посвідкою властивого старости чи Уряду Праці, що не зважаючи на його впис на листу безробітних, він не міг одержати відповідної праці. Про те чи відборець допомоги є здібний до заробітної праці, рішається на основі урядового лікарського обсліду або в інший спосіб. Якщо йде про Східну Залізницю або Німецьку Пошту Схід замість обсліду урядового лікаря може відбутися обслід лікарем, визначеним їх управлінням.
Ткацький промисл у Галичині 130 літ тому назад. На початку XIX. в., коли австрійський уряд формував господарське життя Галичини, в нашому краю було небагато фабричних заведень. Вийняток — це фабрика тютюну у Винниках, що експортувала свої вироби аж до Швеції і приносила державному скарбові поважний дохід. Поруч того у Буську була державна фабрика шкіри, а у Львові працювала вирібня горілок. Тоді існував у Галичині сильно розвинений ткацький промисл, який мав характер хатнього ремесла. Найбільше продукували конопляного полотна, з якого виробляли міхи на збіжжя. Головним осередком цього промислу була золочівська округа. Дуже добрі парусні полотна виробляли ткачі у Наварії й Бережанах. Поруч конопляного полотна виробляли з Галичині теж льняні полотна, що мали великий попит. Крім того льняні полотна виробляли теж у Сяніччині та Перемищині. Самбірські ткачі виробляли полотна на експорт. У Відні радо їх купували на серветки й обруси. Хирів біля Самбора знаний був з продукції нитяних пончіх.