Державно-правна заява Поляків
Львів, 6. червня 1917. Як довідуєть ся з поінформованого жерела краківський "Il. Kurj. Codz.", зложенє польської державно-правної заяви по думцї ухвал з 16., 27. і 28 мая не наступило в дни отвореня парляменту з принципіяльних причин, бо та заява що до своєї сути є зовсїм відмінна від заяв чеської, південно-славянської й особливо української. Не було наміром Поляків, щоби зовсїм ріжні справи лучити посередно з собою на тім самім засїданю. По установленю тексту польської заяви й мотивованя польська сторона виступить підчас читаня буджету і зложить відповідну заяву. Наступить се особливо торжественно, устами кількох бесїдників.
Поворот цїсарської пари до Відня.
ВІДЕНЬ (Таб.) Цїсарська пара нинї в 7. год. 30 м. рано вернула з кількаденної подорожи над Сочу, до Істрії, на фронт в Каринтії, і до Форарльберґу.
Франція домагаєть ся звороту Ельзаса і Льотаринґії.
ПАРИЖ. (Ткб.) Палата послів приняла резолюцію п. Кльоца з висловом довіря для правительства 454 голосами проти 55.
Заявляючи ся за знесенєм п. Кльоца президент мінїстрів Рібо сказав: Не даймо себе замінювати формулами, яких цїлю є ввести в блуд демократів. Ми змагаємо до того, щоби привернути наше посїданє, одержати назад провінції, які нїколи не перестали бути француськими, а як нам забрано насильством. Совість цїлого світа признаєть Франції слушність. Якжеж вона могла би нам відказати сатисфакції за жорстокість безпримірну в історії.
Керенський і російська армія.
ПЕТРОГРАД (Ткб). Мінїстер війни Керенський заявив на засїданю ради робітників і жовнїрів, що заява про привілеї, які признають російським жовнїрам свободу, яка не істнує в нїякій армії на світї, була вліджена не ним, тільки радою робітників і жовнїрів. Б. мінїстер війни Ґучков не хотїв підписати сеї заяви тому, що много командантів загрозило, що уступить. Тому Керенський перед оголошенєм заяви видав передовсїм приказ, що заборонює командам вносити поданя о димісію. Керенський представив потім програму, яку задумує перевести в дїло і сказав, що російська демократія, якої він є вірним слугою, стремить до зорґанїзованої сили, яка могла би підпирати бажаня і заяви Росії, тому що значінє дипльоматії зависить від сили і єдности армії. Не говорю вам, сказав Керенський, що офензива нинї або завтра мусить почати ся, бо се є питанєм стратеґії, але є конечною річю, щоби наша армія кождої хвилї була готова до боротьби, не тільки до дефензиви але й до офензиви. На тім самім засїданю запевнили Керенського депутати ріжних корпусів, що є готові рушити туди, куди їм прикаже.
Комунїкати австро-угорського ґенерального штабу з дня 6. червня 1917.
Війна на сході. Коло просмику Ойтов здушено замикаючим огнем слабші наступи неприятеля. Поза тим в кількох місцях відживає дїяльність піхоти.
Війна з Італїєю. Неприятель вичепував себе вчера даремними наступами між долиною Wippаch і морем, хотячи відбити собі пораженє, яке потерпів в попередних днях на Красї. Його наступи не повели ся. Наші війска розширили свій успіх здобутєм приступом одного узгіря коло Яміяно і вдержали цїлу здобуту область проти завзятих протинаступів. Число полонених в битві| останніх днїв підвисшило ся на 250 офіцирів, серед них 4 штабових та 10.000 жовнїрів. Кілька італїйських полків дістало ся в повній силї сваєї нераненої залоги в наші руки, пр. полк піхоти ч. 69 в силї 1932 жовнїрів, полк піхоти ч. 71 в силї 1831 жовнїрів. Є знищені бриґади Верона, Сиракуза, Пулїє і Анкона, в яких складї бороли ся сї полки.
В тунели Сан Джованні здобули ми великий полевий шпиталь. Поле битви є покрите трупами Італїйцїв. Вчорашної місячної ночи напали італїйські летуни на міста і місцевости далеко поза нашим фронтом. Долетїли вони аж до Любляни, а в Тироли в околицї Боцен. в Побережу і в Країні згинуло від бомб кілька мешканцїв. Матеріяльної шкоди не було.
Війна на Балканї. Не було зміни.