◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Про гостину ческих Соколів межи Русинами у Львові. Вчера кількадесять Чехів — і то найзнатнїйших — гостило в рускій духовній семинарії, на богослуженю і серед питомцїв. Питомцї з о. ректором зготовили Чехам щиро-руске принятє, так що гостї були безгранично одушевлені і аж чотири бесїдники, пп. д-р Шайнер, д-р К. Піпіх, Червени і Вішек забирали слово, щоби віддячити Русинам ческим "Na zdar!" — Вчера також проголошено зі сторони ческої публично перед Русинами, що д-р Піпіх, коли на двірци у Львові сказав, що Чехи вступили тут на "польску" землю, сказав се з нерозваги, з посуненої за далеко куртоазії для Поляків. Нефортунний висказ той д-ра Піпіха спростовано і навіть прошено подати таке заявленє в рускім дневникарстві.
Комісія буджетова ради державної полагодила петиції черновецкої "Рускої Ради" і громад кіцманьского повіта о основанє рускої ґімнмзіи на Буковинї так, що поставила внесенє: "Петиції передають ся правительству з візванєм щоби старанно застановило ся, в якій спосіб як найлїпше можна відповісти просвітним потребам руского населеня на Буковинї і що на те отворюєсь потрібний кредит".
На зїзд поступової молодежи славяньскої приїхало до Відня більше як 30 делєґатів руских, польских, ческих і словеньских. Крім того явило ся около 70 участників. Першого дня тревали наради від години 10-ої до 12-ої перед полуднем і від 4-ої до 7-ої по полудни. Референти здавали справу з дїяльности молодежи у поодиноких народів славяньских за минувшій рік. Зїзд одержав богато телєґрам. На оногдашнім засїданю був також посол Кайцль, витаний оплесками. Зїзд вислав телєґрами ґратуляційні до "Соколів" в Нансі і у Львові, а також зїздови соціяльно-демократичному, відбуваючому ся рівночасно у Відни. Вчера відбула ся ревізія проґрами уложеної на першім зїздї тамтого року. — Як нинїшні телєґрами доносять, розвязала поліція віденьска зїзд з причини, що наради мали відбувати ся над сконфіскованою проґрамою.
Дирекція зелїзниць державних оповіщує, що дня 1 н. ст. червня вийшов VI. додаток до сїчневого виданя тарифи ґенеральної австрійских зелїзниць державних для перевозу товару.
Експльозія ґазів. Дня 26 н. ст. мая експльодували ґази в однім закопі в Борислави. При тій катастрофі утратив житє робітник Франц Ястшомб.
Огнї. Дня 1 н. ст. червня згоріло в Залізцях, повіта брідского 16 будинків господарских. — В Дітківцях, повіта тернопільского, згорів цїлий фільварок з палатою, давнїйшою власностію ґр. Старженьского. — Підчас послїдного огню в Копичинцях згоріло 90 домів і 50 будинків економічних. Около 200 родин полишило ся без даху і хлїба. Завязав ся там комітет ратунковий, котрий просить надсилати єму датки на нещастних погорільцїв...
Зміна власности. Маєтність Галущина коло Радружа, в повітї равскім купила від Марії Закшевскої, кн. Павлина Пониньска.
Довга одежа, котру тепер починають женщини носити, надибує щораз більше неприятелїв. Так доносять з Праги, що там на засїданю ради міскої дня 27 н. ст. мая, радний міскій п. Войта Напрстек, знаний добре і нашим Русинам, гостившим в Празї, назвав моду носити женщинами довгу одежу на публичних місцях "грубою необичайностію", що шкодить людскому здоровлю і поставив внесенє, аби рада міска заказала паням проходжувати ся публично в довгій одежи. Рада передала тую справу комісії здоровля.