Меморіял до правительства в справі субвенції на годівлю худоби в краю.

На послїдній сесії ухвалив Сойм — закон о ліденціонованю бугаїв громадских. Крім того ухвалено утворити сталий фонд на годівлю в висотї 50.000 зр. на удїленє позичок тим громадам, котрі після повисшого закона будуть мусїли постарати ся о бугая громадского, а не мають на се потрібних грошей. На инші же средства піднесеня годівлї рогатої худоби, а головно на субвенціонованє розплодових обор, устроєнє вистави, преміованє годівників і т. д., ухвалив сойм вставляти в буджет краєвий, почавши від 1 липня с. р., що року по 30.000 зр., поручаючи заразом краєвому Видїлови, щоби на ту саму цїль вистарав ся таку саму субвенцію зі скарбу державного, т. є. по 30.000 зр. річно через 10 лїт.
Видїл краєвий віднїс ся отже до Президії Намістництва о виєднанє субвенції в квотї 30.000 зр., а взглядно о підвисшенє дотеперішної обом товариствам рільничим у Львові і Кракові удїлюваної на годівлю субвенції до висоти 30.000 зр. і запевненє єї на 10 лїт.
Видїл краєвий каже, що справа піднесеня годівлї худоби в краю нашім єсть перворядної ваги як з огляду на приватний интерес рільників, так і передовсїм з огляду на краєве господарство взагалї і интерес держави. Зараза, яка приходила з худобою степовою, робила неможливим всякі змаганя господарских товариств і приватних годівників піднести годівлю. Але від коли замкненє всхідної границї для степової худоби увільнило край від зарази на худобу, а правительство удїлило товариствам рільничим дещо більшої субвенції на основанє розплодових обор, стацій бугаїв і т. д., зачали виразнїйше показуватись додатні успіхи заходів і старань краєвих товариств рільничих. На жаль, вже по трох роках правительство зменшило свою матеріяльну поміч до суми, котра не виставала на переведенє основно обдуманих товариством рільничим плянів піднесеня годівлї, а в наслїдок того акція тих товариств мусїла значно ослабнути.
Помимо тих трудностей, годівля худоби в краю поступила, але поступила значнїйше у більших властителїв земских, котрі мають потрібні до того средства, а були тепер забезпечені від страт, на яки давнїйше були виставлені через заразу степову, і вже не жалували робити потрібні наклади. Рівнож піднїс ся, після гадки Видїлу краєвого, стан худоби селяньскої, однак загал тої худоби представляєсь збираниною, яка повстала зі змарнїлих останків краєвої худоби і з мішаня рас, впроваджуваних по черзї до краю. Сю збиранину треба годувати, головно для продукції навозу, бо до инших цїлей она майже нездатна, а бодай не в силї відповісти теперішним потребам поступового господарства, а тим самим невідповідна до піднесеня доходу з землї, обтяженої що раз більше податками і всїлякими иншими додатками.
Дальше піднїс Видїл краєвий, що аби прискорити піднесенє годівлї худоби в краю і щоби не втратити осягнених доси результатів та виданих на се коштів, уважали оба краєві товариства рільничі, згідно з краєвою комісією рільничою, що на сю цїль треба доконче 60.000 зр. річно призначити і таку субвенцію стало удїляти через 10 лїт. Без такої запевненої на довші лїта субвенції не дасть ся уложити і перевести нїякій раціональний плян до піднесеня годівлї худоби. В пересвідченю, що правительство дасть на ту цїль по 30.000 зр. річно через десять лїт, ухвалив Сойм субвенцію з фондів краєвих в такій самій висотї.
Видїл краєвий піднїс, що після опінії краєвої комісії рільничої, фондом субвенційним мають управляти комітети тих товариств після пляну, спільно ними уложеного, а затвердженого Видїлом краєвим. Видїл краєвий просив Намістництво, щоби і субвенція, яка має удїлитись з фондів державних, була роздїлена поміж оба краєві товариства рільничі в такім самім відношеню, що краєві субвенції.
Вкінци піднїс краєвий Видїл, що одним з найважнїйших средств піднесеня годівлї худоби єсть закон о годівли, котрий обмежаючи довільне уживанє до годівлї розплодників невідповідних зле розвинених або з орґанічними хибами, переходячими легко на потомство, заводить рівночасно обовязок для громад удержувати відповідні розплідники для піднесеня годівлї худоби. А як велику вагу прикладає Сойм до скорого введеня сего закона, се доказує найлїпше обставина, що ухвалено основанє окремого сталого фонду на годівлю в висотї 50.000 зр. Видїл краєвий висказав надїю, що правительство в интересї краю і держави удїлить з фондів державних субвенцію і постарає ся як найскорше о цїсарску санкцію для закона о годівли, ухваленого Соймом.

05.06.1892

До теми