З Відня.
Я здивував ся чимало, вичитавши в 102 н-рі "Дѣла" в дописи з Відня, котра [як каже заголовок] мала розказати про наші "Сїчові" загальні збори, цїлу пачку grayamia-ів против моєї особи. О скілько они мене дотикають, я ними зажурив ся, як торічним снїгом, але в интересї правди мушу подати кілька заміток на елюкубрації якогось "Гр. Нар.".
Говорить ся в дописи, що заг. збори "Сїчи" були моїм політичним похороном". Не знаю, з відки той бистроумний дотеп? Адже-ж "Сїч" — товариство касинове а не політичне, а я через цїлий час мого урядованя все поступав так, щоби нїхто нїякої "політики" і носом не звітрив. Коли в осени одноголосно мене вибрано, всї певно знали з моїх давнїйших маніфестацій словом і дїлом, що я радикал. А прецї-ж всї дали менї голос, значить не ходило о нїяку "політику", а тілько о веденє товариства внутрь, заступництво на внї і добру адміністрацію. Те, що назвав дописуватель моїм "лявірованєм межи радикалами а народовцями" — було моє старанє: задержати виключно лиш для хісна товариства [навіть серед таких хвиль, коли одні других хотїли "викидати" і зраджували велику охоту водити ся за чуприну], рівновагу між обома партіями в товаристві. І доси она яко-тако задержана. Менї здає ся, що головна дїяльність видїлу взглядно голови "Сїчи" полягає в тім, щоби взагалї удержати товариство у Відни і нашим елєментам не дати винародовлюватись в мори чужоземщини. А що то значить "удержати" товариство і кілько оно дає до роботи, стане всякому ясно, скоро гляне на річний буджет (по-над 400 зр.), на число членів [тепер 29, з чого около 20 платить вкладки] тай возьме на увагу невеличкій status всїх побічних доходів [тогід несповна 50 зр.]. Додам тут при нагодї, що нїхто зовсїм не напирав на моє уступленє, — оно наступило з чисто приватних, по за товариством стоячих причин. Дописуватель, коли вже силував ся пустити Witz-а, нехай-би був радше urbi et orbi проголосив, що ось-то Партицкій поповнив "політичне" самоубійство...
На що дальше втягнено в гру давних "Сїчовиків", що жертвували на обхід ювілейний датки грошеві, — сего не розумію. Я певний, що даючи их, они не виходили з партійного становища. Многі з них по торік пережитім були-би може і пів крейцаря не дали, коли-б зважали на "політику".
A propos відчитів в "Сїчи" я вже нераз заявляв, що устроюванє відчитів у Відни, ще до того може про "русалки" або "напади татарскі", уважаю нонсенсом. Радше раджу всякому тут читати книжки і дневники нїмецкі, в свобідні хвилї хоч-би оглядати Відень, а хоч-би і на Corso або в Пратер перейти ся. Мимо того я відчитам не противив ся, а що нїхто не зголосив ся, то видно, що нїкому такого добра не треба. Впрочім минуло сїм чи вісїм років, як сентіменти на тему відчитів вийшли в "Сїчи" — що так скажу — з моди. Впрочім нехай річне справозданє виказує добрі сторони мого урядованя; интерпеляції будуть зеркалом хиб і злих сторін.
Що-до здивованя дописувателя, що він "не годен витолкувати собі бляґ, голошених в часописях, що "Сїч" всїм нововступаючим членам дає информації" — як також на запитаня: "Чому не дав п. Партицкій відповідної информації п. Баллї [непринятому до "Сїчи"]? — Заявляю, що того пана Баллу я вперве оглядав на загальних зборах, отже информацій він від мене брати не міг, а я не міг єму удїлити. Також констатую, що в дотичній "блязї" (Дѣло н-р 78) говорить ся про информації тілько в справі приїзду до Відня і впису на університет. В двох случаях ми навіть удїлили подрібних информацій. Але таки той п. Балла може би був і на заг. зборах принятий єсли би хто був поставив відповідне внесенє. По що-ж говорити о якійсь кривдї?
В кінцевім уступі дописи сказано, що видїл вичеркнув на засїданю богато членів, котрих вже нема у Відни, а полишив тов. Прокоповича, котрий на все опустив Відень. Дописуватель як стій инсинуує нам, мов би то радикалізм спас тов. Пр—ча перед синим оловцем видїлу. Найлучшим dementi буде звістка, що Пp—ич як-раз того дня, коли допись була під прасою, повернув до Відня покінчити свої студії.
Отсе моя відповідь і я рад, що може вже покінчу полємику з всякими криптонімами, бо оно виходить на те, як колись Дон-Кішот воював з вітраками...
Іосиф Партицкій, бувшій голова "Сїчи".
