Долина. Роковини великих боїв о гору Маківку святкувала долинська українська громада дня 13. мая. Торжество почало ся богослуженєм в місцевій парохіяльній церкві. Підчас Служби Божої співав хор ґімназіяльний. Прегарну проповідь виголосив курат УСС. о. Іжак, підносячи заслуги українського стрілецтва взагалї і вагу боїв в Карпатах. По богослуженю удав ся многотисячний похід на місцеве війскове кладбище, де спочиває також кількох українських Сїчових Стрільцїв. На чолї походу йшла церковна процесія, за нею ряди вихованків місцевої української ґімназії і инша шкільна дїтвора. Опісля хор, місцеве українське духовенство, делєґація УСС, в якої склад входили: о. курат Іжак, сотник Вітовський і хорунжий Шухевич. Ц. к. староство виделєґовало комісаря д-ра Жимірського. Бачили ми рівнож делєґацію місцевої етацної команди, бурмістра п. Косакевича. Раду повітову заступав п. Мазуркевич. Опісля слїдував учительський збір місцевої української ґімназії зі своїм директором і многі делєґації місцевих українських товариств. За тим ішла многотисячна товпа народу. Похід робив імпонуючу і величаве вражіня. На кладовищи, де відправлено панахиду за упокій поляглих нa Маківцї героїв, серед гробової тишини численної публики, залягаючої цвинтар, виголосив надлїсничий п. Марцїнків довшу промову про кроваві бої на снїжних верхах Карпат, в яких безсмертною славою вкрили ся наші Сїчові Стрільцї, а зосібна віддав належну пошану пaмяти тих героїв, що в оборонї вітчини лягли буйними головами. По відспіваню національного і австрійського имну наступило вбиванє цвяхів в оборонний щит стрілецький, на якім виднїла кождому з них свята девіза: "3а волю народу. Місцеві українські панї не пожалували свого труду і продаючи цвяхи, відзнаки і картки в часї торжества призбирали квоту майже 1000 кор. Паням помагали ревно ученицї української ґімназії, які, прибрані в національні строї, продавали пільні цвіти на річ фонду інвалїдів УСС. Зі збірки переслано 500 кор. до "Днїстра" на річ осель для інвалїдів, решту призначено на місцевий захист воєнних сиріт, який саме основано в Долинї.
Новий Санч. Роковини битви на Маківцї святкували новосандецькі Українцї дня 29 цвiтня і 20 мая с. р. Дня 29. цвітня відбуло ся торжественне богослуженє з панахидою за поляглих стрільцїв. По богослуженю удали ся всї присутні в церкві — були між ними і переселені недавно в околицю Нового Санча селяни із східної Галичини — на церковний майдан, де був виставлений стрілецький щит і були приготовлені до розпродажи видавництва і відзнаки Боєвої Управи. П. радник В. Яворський пояснив зібраним значінє торжества, піднїс заслуги Українських Сїчових Стрільцїв, з осібна представив бої на Маківцї і візвав зібраних до закупна видавництв і відзнак Боєвої Управи. З розпродажи зібрано квоту 115 К 90 с. Дня 20. мая по службі Божій відбуло ся на майданї коло церкви вбиванє цвяхів в стрілецький щит. При тій нагодї зібрано за цвяхи 224 К 80 с. а з розпродажи відзнак і видавництв Боєвої Управи 34 К 59 с. Разом отже зібрано поважну, як на невеликий гурт новосандецьких Українцїв, квоту 375 К 29 с. Належить піднести, що новосандецька українська громада, хоч дуже нечисленна, вміла як слїд оцїнити значінє товариства "Маківка" і численною участю і своєю жертволюбивостю при тій нагодї дала найкрасший доказ, як дорога нашій суспільности, — як впрочїм свідчать о тім оголошені вже дописи з инших міст — память про наших стрільцїв взагалї, а з окрема доля стрільців інвалїдів.
По селах. Щоби звеличати память українських Стрільцїв-героїв, учасників крівавої боротьби на горі Маківцї, а також призбирати якусь лепту на укр. інвалїдів, уладжено в трьох підкарпатських селах торжественний об хід в честь "Маківки". Сї три села належать до одної парохії, тож розложено сей обхід так, що найскорше, 6. мая відбув ся він в Камянцї коло Сколього, пізнїйше в тиждень в Сукіли, а в кінци в Брязї. В Камянцї і в Сукіли був представником Укр Стрільцїв п. підхорунжий з гуцульської сотні Волод. Бокало.
В Камянцї, в як найбільше віддаленім закутку, відбулось се свято в той спосіб, що перед Службою Божою розпродано на площи церковній укр. картки, книжочки, відзнаки і цвячки. По Службі Божій виголосив тамошний парох о. Кипріян Домбчевський проповідь, в котрій вияснив цїль крівввих змагань нашого стрілецтва, потім відбула ся панахида за упокій поляглих У. С. С. на Маківцї, а в кінци відслоненє щита стрілецького та вбиванє цвяхів, при чім відспівано український имн.
Подібний порядок обходу був в Сукіли, де Службу Божу відспівано при участи тамошного хору шкільних дїтий, під управою тамошної учительки о. Тереси Захарій. По Службі Божій відбув ся процесійний похід до замаєної вінцями могили, де відспівано хором панахиду і відслонено стрілецький щит. Тут виголосив промову, окрім тамошного пароха, також п. підх. Волод. Бокало, представляючи короткий перебіг страшних боїв на Маківцї і геройські подвиги наших неустрашимих борцїв за волю. По тім відбуло ся вбиванє цвяхів в стрілецький щит, при чім хор відспівав український і австрійський имн і кілька стрілецьких пісень, котрі своїм змістом і мельодією до сліз зворушили присутних.
В тиждень пізнїйше, 20. мая, відбуло ся те свято цїлковито в тім самім порядку і з тим сaмим хором в Брязї. Тут були присутні також два австрійські офіцири, перебуваючі в тих околицях при Abeitabteilung, тамошна жандармерія і много полонених Росіян і російських Українцїв, котрі прибули зі своєю властю, щоби взяти участь в сїм торжестві. При тій нагодї зібрано 409 К. З чистого доходу післано 272 К. на укр. інвалїдів до тов. "Маківка", а 100 К. на фонд сиріт ім. Митроп. Андрея ґр. Шептицького.
