† Проф. Іван Горбачевський

З Праги надійшла сумна вістка — помер видатний український учений, нестор української науки, хемік европейської слави, визначний педагог і громадянин. Іван Горбачевський.
Увесь свій довгий вік (помер на 88-у році) довелося Покійному жити й працювати за кордоном — у Відні та Празі, але й на чужині він ні на хвилину не забував про рідний край, працював для добра свого народу, на користь і славу української науки.
Народився Іван Горбачевський 15 травня 1854 р. в с. Зарубинцях біля Тернополя. Скінчивши Тернопільську гімназію, вступив на лікарський відділ віденського університету, де здобув ступінь доктора медицини. У Відні ж розпочав він і свою наукову діяльність, працюючи, ще як студент, у 1874 р. в хемічному Інституті під проводом проф. Шнайдера, а в 1875 р. у Фізіологічному Інституті у проф. Брікке. Цього ж таки року виходить перша його наукова праця "Ueber den Nervus vestibuli". Незабаром стає Горбачевський асистентом Інституту лікарської хемії у проф. Людвіґа й під його впливом віддається студіям над альбуміноїдами. В 1882 році він перший переводить синтезу мочевої кислини, що досі не вдалося найвизначнішим хемікам. Це робить ім'я молодого вченого голосним у цілій Европі. Отож, коли зорганізовано лікарський відділ при Карловім Університеті у Празі, його покликали на катедру лікарської хемії (в 1883 р.). За рік (1884 р.) стає Горбачевський звичайним професором і хутко посувається вперед у своїй науковій карієрі. Тричі вибирають його деканом медичного відділу, а в 1911-12 акад. році ректором університету. Крім викладів на університеті, він далі займається своїми дослідами над мочевою кислиною та іншими питаннями, зв'язаними з цією працею, студіює питання народного відживлення і суспільної гігієни, організує Інститут лікарськії хемії, складає для своїх слухачів дуже цінні підручники неорганічної, та фізіологічної хемії. Протягом своєї професорської діяльности виховує цілий ряд наукових дослідників, які згодом стають визначними ученими та професорами вищих шкіл.
В 1889 р. стає Горбачевський членом санітарної ради у Празі, в 1905 році членом Найвищої Ради Здоров'я у Відні, в 1912 р. покликано його до Belrat-у des technischen Versuch samtes іn Wien, а в 1916 p до "Bcirat-y für Angelegenheiten des Verkehrs mit Lebensmitteln".
Як одного з найзвичайніших українських громадян, іменовано Горбачевського в 1909 р. членом Палати Панів австрійського парляменту. В 1917 р. стає він, як представник українців, міністром здоров'я у Відні. По розпаді Австрії вертається в кінці 1919 р. до Чехословаччини й оселюється під Прагою. З перенесенням з Відня до Праги Українського Вільного Університету, запрошують Горбачевського на катедру хемії. В 1924 р. Його вибирають ректором цього університету. Крім занять на університеті викладає він органічну хемію також в Українській Господарській Академії у Подєбрадах. З заснуванням у Празі "Музею визвольної боротьби України" став Горбачевський на чолі цієї вельми важної установи. За заслуги для української науки вибрало Горбачевського в 1899 р. своїм дійсним членом Наукове Товариство ім. Шевченка у Львові, а в 1925 Всеукраїнська Академія Наук у Києві. В 1937 р. вибирає Горбачевського своїм почесним членом наша найвища культурна установа, Наукове Т-во Шевченка, а також у 70-ліття "Просвіти" Він став членом Почесного Ювілейного Комітету "Просвіти".
Покійному належить довга низка різних наукових праць, головно німецькою та чеською мовою. Свої українські розвідки містив він у "Збірнику математично-природничо-лікарської Секції" Наукового Товариства ім. Шевченка. Для української науки заслужився Горбачевський головно ділянці української хемічної термінології. В 1924 році вийшов накладом Українського Університету великий його підручник органічної хемії. Покійний приготовив також і українське видання своєї анорганічної хемії, але на жаль воно лишилося й досі в рукописі.
Слава і честь видатному діячеві і Вічная Йому Пам'ять!

30.05.1942

До теми