Як один кс. вікарій думає про руску церков і руских священиків

Від Рудок.
В місточку Рудках єсть польским вікарим кс. К. К., а які погляди має сей кс. вікарій на руску церков і священьство, свідчить слїдуючій факт.
Недавно мав кс. вікарій похорон в сусїднім селї Підгайчиках і при тій случайности виголосив по винесеню тїла з хати похоронну мову. Позаяк кілька днїв перед тим похороном мав кс. вікарій неприємну суперечку з одним селянином лат. обряду в костелї рудецкім, до котрої сам дав причину через свій нетакт, длятого постановив собі в тій мові похоронній оказати селянам свій гнїв і вирецитувати зібраному авдіторіюм репріменду. Тілько в тім біда, що кс. вікарій, вицїливши до своїх овечок, стрілив, яко то кажуть, кулею в пліт, відозвавши ся до них тими словами: "Ja właściwie nie powinienem mieć mowy pogrzebowej, gdyż wy tego nie warci. W tych dniach jeden z was, którego imieniem tutaj nie przytaczam, ale sami się domyślicie, kto to jest, postawił się do mnie w kościele jak nie do księdza. A powinniście wiedzieć, że kościół to nie cerkiew, w cerkwi możecie się bić świecami, ale nie w kościele. Cerkiew daleko stoi od kościoła. Tak samo i ksiądz polski nie jest to samo, cо ruski, i daleko stoi od księdza polskiego..."
Коментаря до сих слів не потреба. Відбиває ся в них бута, зарозумілість і погорда до церкви і священьства. Рускій священик — після погляду кс. вікарія — відстоїть далеко від польского, отже єсть щось низшого, що не дорівнує польскому, а в церкві то вже позваляє кс. вікарій і битись так, як де в коршмі.
Подаючи сей факт до ширшої відомости, ми не маємо на цїли ставати в оборонї нашої церкви і священьства, о котрих кс. вікарій так легкодушно і з погордою виразив ся, бо тим показали би ми, що до слів кс. вікаріого, котрі противлять ся здоровому розсудкови, привязуємо яку вагу, а впрочім уже ті всї люде, котрі чули ті слова з уст кс. вікарого, приняли тії-ж з погордою і обуренєм і осудили по заслузї як кс. "казнодзєю" так і єго бесїду. Ми чинимо се длятого, бо перше, зі слів кс. вікарого виходить, яко-би в нашій церкві мали люде битись свічками, а се єсть клевета і лож, видумана хиба на то, щоби понизити нашу церков. Лучше здїлав би кс. вікарій єсли єму так ходить о повагу костела, на коли-б часом виступав в своїй бесїдї против того, що декотрі міщухи рудецкі приходять до костела з палицями і ними поштуркують селян, котрі з околичних сел приходять до костела на богослуженє. Подруге длятого, що в околици Рудок пану помежи руским священьством а польскими ксьондзами в Рудках велика вражда, котра дуже соблазняючо віддїловує на нарід, а факт повисше наведений вказує найлучше, де шукати причини сеї вражди. А по третє і длятого, бо гадаємо, що за помочію часописей прийде сей факт до відомости польскої. Консисторія, котра за се потягне кс. вікарого до одвічальности.

30.05.1892

До теми