◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Анкета в справі реформи рускої правописи зібрала ся сегодня о 4-ій годинї на засїданє.
Архикнязь Альбрехт приїхав вчера о пів до 12-ої в полудне приватним повозом з Рави рускої до Львова і замешкав в готели Жоржа. В товаристві архикнязя приїхали ще: бар. Бек, шеф штабу ґенерального, ґенерал Шенайх, полковник Потіорек і майор ґр. Бреда. В готели Жоржа повитали архикнязя: архикнязь Леопольд Сальватор, намістник ґр. Бадені, маршалок краєвий кн. Сангушко, командант корпусу кн. Віндішґрец, ґенерал Август Темпіс і много инших висших офіцирів. О 12-ій годинї в полудне відбула ся у архикнязя Леопольда Сальватора, на котрім крім висше наведених осіб були ще: архикняжна Блянка, дама двору ґр. Пуппі, ґенерал-лейтнант Фішер, полковник Фішер-Кольбрі, майор бар. Ляцоріні і ротмайстер Краль. Нинї о 7-ій годинї по полудни відбуде ся в честь архикнязя обід у намістника.
Намірене скритоубійство. В ночи на суботу дня 21 н. ст. мая напало в Нагуєвичах, повіта дрогобицкого, 6 селян на вертаючого домів війта Гриня Гаврилика а побили єго истиками так тяжко, що житю Гаврилика грозить поважна небезпечність. На крик мордованого прибігли люде і найшли єго лежачого в рові і облитого кровію, безпритомного. Розбійники утекли. Комісія судово-лїкарска сконстатувала 12 великих і глубоких ран в голові, зломанє кількох ребер, глубоку рану в боцї і в удї і множество набоїв. Один з напастників схоплений війтом в першій хвили відгриз єму великій палець правої руки. Гаврилик тїшив ся в громадї поважанєм і був вже три каденції війтом. Яко війта знали і поважали єго в цїлім повітї. Против єго вибору аґітувала шайка темних і здеморалізованих людей, а не могучи єго инакше позбутись рішила ся на скритоубійство. Трех спільників нападу арештувала вже жандармерія, опираючись на зізнанях самого Гаврилика.
Перше віче женщин в Австрії відбуде ся дня 5, 6 і 7 н. ст. червня у Відни. Дня 5 червня будуть вести ся наряди над справою вихованя женщин, другого дня над обсягом дїяльности женщин а третого над справами політичними, обходячими женщини. В нарадах над справами політичними буде брати участь посол Пернерсторфер. Задачею зїзду єсть зблизити женщини взаїмно, щоби розвинула ся идея еманципації женщин в Австро-Угорщинї.
Арештованя. З Кракова доносять про арештованя і ревізії між тамошною молодежію університетскою. І так дня 21 н. ст. мая арештовано там Франца Варжицкого, слухателя 4-го року прав, підданого россійского. При ревізії найдено кореспонденції, стоси книжок, відозв і лист якоїсь централізації, взиваючої на зїзд. Крім того відбули ся і у инших академиків численні ревізії а поліція увязнила ще академиків Клюшиньского і Косткевича. Як до Kurjer-a Lwow. пишуть, всї ті арештованя і ревізії відбули ся в наслїдок доносів якогось молодого чоловіка в Варшаві.
Самоубійство. Дня 22 н. ст. мая відобрав собі у Львові житє вистрілом з карабіна вояк 80 полку піхоти Кароль Ковалевскій. Причина самоубійства не звістна.
Величезна дефравдація. Сами днями арештовано в Берлинї директора швайцарского банку, Шенка. Слїдство виказало, що Шенк спроневірив близько 3 міліони з фонда резервового і 6 до 7 міліонів инших грошей. Нова рада надзираюча сего банку скинула з себе всяку одвічальність, але акціонарі жадають від членів ради і від дирекції звороту тантієм побраних в роках 1890 і 1891.
Матейко против краківскої ради міскої. Краківска рада міска ухвалила була на однім з своїх засїдань розібрати старий і валячій ся вже шпиталь св. Духа а матеріял з розібраного будинку продати. На сю ухвалу накинули ся всї польскі консервативні часописи, закидаючи краківскій радї міскій брак почести для польских старинностей, лібералізм і т. ин. Розуміє ся, що рада не зважала на ті крики і валячі ся мури почато вже розбирати, коли нараз Матейко внїс до ради міскої прозьбу, щоби місто Краків подарувало єму сей будинок а він єго своїм коштом відреставрує. Рада міска не прихилила ся до просьби Матейка головно з тої причини, що стара будова засланяє вид нового театру і поганить місто. У відповідь на се рішенє надіслав Матейко до краківскої ради міскої письмо в котрім зрікає ся наданого єму містом Краковом почетного горожаньства, заповідає, що Краків не побачить вже більше нїякого єго образа і висказує ся в спосіб обиджаючій о більшости ради. Рівночасно звернув Матейко радї міскій грамоту горожаньства і книжочку каси щадничої на 1.918 зр. 43 кр., яку єму подаровано перед кількома лїтами яко дарунок від народу польского. Одержавши таке письмо, президент міста Шляхтовскій, заявив на засїданю ради міскої, що письма відчитати не може за-для єго обиджаючого змісту, а рада міска ухвалила грамоту почетного горожаньства для Матейка зложити в актах. Ухвала ся запала одноголосно.
Арештованя. З Кракова доносять про арештованя і ревізії між тамошною молодежію університетскою. І так дня 21 н. ст. мая арештовано там Франца Варжицкого, слухателя 4-го року прав, підданого россійского. При ревізії найдено кореспонденції, стоси книжок, відозв і лист якоїсь централізації, взиваючої на зїзд. Крім того відбули ся і у инших академиків численні ревізії а поліція увязнила ще академиків Клюшиньского і Косткевича. Як до Kurjer-a Lwow. пишуть, всї ті арештованя і ревізії відбули ся в наслїдок доносів якогось молодого чоловіка в Варшаві.
Дрібні вісти. Цїсар дарував громадї Ґонтова в повітї брідскім 50 зр. на докінченє будови каплицї. — В Коломиї помер лїкар і радний міста, Болеслав Майзель в 28-ім роцї житя. — В Сяноцї умер дня 21 н. ст. мая нотар Теофиль Левицкій в 68-ім роцї житя.
Подяка. Діткнений прикрим випадком пожару фабрики паперу в Черлянах дня 12 н. ст. мая с. р. почуваю ся до обовязку висказати мою найсердечнїйшу подяку всїм тим, котрі оказали менї своє співчутє, як не менше і всїм сусїдам П. Т. Обивателям з окрестности, урядникам правительственним і автономічним та мешканцям міста Городка за чинний удїл при гашеню страшного пожару; особливож П. Т. офіцирам, стаціонованим в Городку, котрі в час з войском і сикавкою на місце пожару прибули і знаменитим проводом значно до зльокалізованя огню причинили ся, найбільше же Вп. п. Адольфови Генцому, ц. к. нотареви в Городку і начальникови сторожи огненої, котрий зо своєю знаменито зорґанізованою сторожею пожарною, енерґічно, успішно і неутомимо працював, чим головно причинив ся, що всї маґазини з дуже великим запасом паперу виратовано, через що буду мав можність всї умови з моєю поважаною клієнтелею цїлковито дотримати. Прийміть отже всї Вп. Панове і сусїди за Ваші труди і оказане менї співчутє мою найсердечнїйшу подяку, котру кінчу нашим "Бог заплать". — Від Заряду фабрики паперу в Черлянах. Д-р Генрих Колішер.

25.05.1892

До теми