◦ ◦ ◦ ◦

Найдост. Архікнягиня Марія Тереса, подруга Є. Цїс. і Кор. Високости Архікн. Кароля Людвика, перебуваючи саме тепер в замку Роттенштайн коло Мерану, викінчує там при помочи артистки і малярки Ірми Комльоши, величаве дїло малярскої штуки, именно пишний параван, якій сама власноручно вималювала десенями цвітів. Предмет той буде становити головну виграну на льотерії, яку Найд. Архікн. уладжує в користь маючого заложити ся в Меранї шпиталя для терпячих на недуго очий.
Конкурси. Маґістрат міста Сокаля розписує конкурс на посаду міского будївничого з платнею 500 зр. і 100 зр. додатку за догляд більших будівель. За пляни і кошториси на будівлї, переносячі 2.000 зр. коштів, громада платить окремо. На разї посада тота буде обсаджена на рік провізорично; речинець вносити поданя назначений до кінця мая.
Шпигуни на Буковинї. Буковиньске правительство рішило помножити число урядників і функціонарів поліційних в Чернівцях, а спонуку до того дала обставина, що послїдними часами завважали як в Чернівцях так і на провінції щораз більше підозріних лиць, котрих однак доси прихопити не повело ся.
Резиґнація. З Підгаєць доносять, що заступник маршалка тамошної ради повітової, п. Мих. Боровскій, нотар, зрезиґнував зі свого уряду і з мандату до ради повітової, а на єго місце вибрано адвоката тамошного дра Казим. Павликовского.
Нова ґазета п. з. Stenograf polsko-ruski почала виходити у Львові під редакцією Ив. Полиньского (Львів, ул. Кароля Людвика ч. 5). Доси вийшли два чвертьрічні випуски сеї ґазети і обіймають відповідні взори для стеноґрафів до вправи в читаню і писаню стеноґрафією польскою і рускою. Передплата річна за чотири випуски виносить 1 зр., з пересилкою почтовою 1 зр. 20 кр.
Евгеній Гушалевич, звістний наш співак, син о. Ивана Гушалевича, анґажований на оден сезон оперовий, т. є. на час від 1 жовтня с. р. до 1 мая 1893, до Ахен в Нїмеччинї під користними для него условіями.
Снїги. З Скільщини доносять, що там від 18 мая запанувала зима а минувшої середи верхи гір покрились на ново снїгом. Задля студени засїви входять пізно.
Огнї. В Збаражи повстав дня 18 с. м. в полудне огонь, котрий в короткім часї обняв цїлий комплєкс, бо около 30 домів, і пустив их з димом, полишаючи около 100 родин без даху. Сильний вітер утрудняв всякій ратунок і лиш завдяки надлюдскій праци тамошної сторожи огневої під командою П. Охримовича удало ся якось в кінци опанувати і зльокалізувати пожар.
Таємничій кістяк. В селї Жуличох коло Золочева, возячи навіз, відкрив оден тамошний господар під землею на одну стопу завглубшки добре ще захований кістяк людскій, лежачій долївлиць. Зубів начислено добре захованих 28, нога одна, понизше колїна, була зломана а потім зроснена. Правдоподібно буде се жертва якогось злочину, доси невикритого.
Самоубійство. Дня 14 с. м. відобрав собі житє вистрілом з револьверу піхотинець 41 полку в Чернівцях, Авраам Реслєр в часї, коли стояв на вартї в подвірю черновецкого суду краєвого.