(На мотив: "Гей, там на горі Сїч іде").
1-му київському охочокомонному полкови присвята.
Гей, то не в небі грім гуде, —
Гей, та тож наше військо йде;
Тож сходить сонце волї і над нашим краєм,
Правду й братерство нам веде!
Жовто-блакитні прапори
Гордо там вють ся догори;
Тож сходить сонце правди, волї та братерства,
Наше йде військо — раз, два, три.
Гей, Ти наш Краю, сад рясний!
Щож наче й досї Ти сумний?
Тож сходить сонце правди, волї та братерства,
Гей, день надходить весняний!
Тяжко в неволї Ти стогнав,
Сотнї років щастя не мав;
Тож сходить сонце правди, волї та братерства,
Ворог-насильник Твій пропав.
Гей, не вмерла слава дїдів, —
Полумям з неї вибух гнїв;
Тож сходить сонце правди, волї та братерства,
Гей, день надходить, кращий з днїв!
Йдуть Твої вірнії сини
Бити, зривати кайдани, —
Тож сходить сонце правди, волї та братерства,
Гей, день надходить весняний!
В парусах сонця золотих
Йдуть мілїони молодих;
Тож сходить сонце правди, волї та братерства,
Гей, плач невольничий затих.
Краю наш рідний, дорогий!
Чують загибіль вороги;
Тож сходить сонце правди, волї та братерства,
Простір Твій сяє навкруги.
Гей, то не в небі грім гуде!
Гей, та тож наше військо йде!
Тож сходить сонце правди, волї та братерства,
Гей, Україна розцвіте!
Жовто-блакитні прапори
Гордо хай вють ся до гори;
Тож сходить сонце правди, волї та братерства,
Наше йде військо — раз, два, три.
***
Од синього Дону до сивих Карпат
Одна нероздїльна родина:
Без рабства, без панства, насильства та ґpaт
Вільна, незалежна Вкраїна!
Сини України! Ставаймо, вільні,
Під прапор ідеї одної:
Зберем з поля рідного квіти рясні
В вінок України вільної!
Нa нашім прапорі вогненні слова,
Запалені гнївом народу:
"Хай зникне безслїдно тюрма вікова,
Вперед за братерство й свободу!
Сини України! Ставаймо в ряди,
Утворим незломную лаву;
Стяг Волї та Правди ми будем нести
Вільній Українї на славу!
Нехай же від Дону до сивих Карпат
Живе нероздїльна родина:
Без рабства, без панства, насильства та ґpaт
Вільна, незалежна Вкраїна!
[Вістник Союза визволення України]
20.05.1917