◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Евгеній Гушалевич, оперовий співак, анґажований на один оперовий сезон, т. є. на час від 1 жовтня с. р. до 1 мая 1893 року до опери в Аквісґранї під дуже користними условіями.
Самоубійство. Вчера перед 7-ою годиною рано прийшла до дому під ч. 8 в ринку у Львові якась порядно одягнена, около 35-лїтна женщина і, вийшовши на третій поверх, кинула ся з відтам на брук подвіря. Тяжко покалїчену забрано до шпиталю. Имени нещастної не можна було зараз сконстатувати. Аж кілька годин пізнїйше довідано ся від сестри самоубійницї, що називає ся она Германова і єсть женою аґента фабрики зелїза, котрий тепер перебуває в Россії. Причиною самоубійства мають бути відносини родинні.
Маґістрат львівскій наказав, щоби від нинїшного дня всї пси, появляючі ся на улици були осмотрені каганцями. Розпорядженє се видав маґістрат з причини розширеня скаженини між псами у Львові.
Віспа появила ся у Львові. Поки що однако не сконстатовано, щоби ся страшна недуга появляла ся епідемічно, бо зголошені тутешними лїкарями кільканацять випадків, суть спорадичні.
Огнї. Дня 18 н. ст. мая около 12-ої години в полудне повстав в Збаражи огонь і в короткім часї знищив 30 будинків. Около 100 родин лишилось без даху. Сильний вітер спиняв ратунок, однак по довгих заходах удало ся місцевій сторожи огневій під проводом п. Охримовича зльокалізувати огонь. — Дня 17 н. ст. мая в само полудне повстав огонь в Пійлї в повітї калускім, при чім згоріла школа, три обійстя селяньскі і один дім жидівскій. Асекурована була школа і один дім жидівскій, а сехяне неасекуровані потерпіли тяжку страту. При сильнім вітрі грозила велика небезпечність цїлому селу. На ратунок наспіли урядники зелїзницї з Калуша з 2 сикавками і калуска міска сторожа огнева з сикавкою. Спільними силами удало ся зльокалізувати огонь. За сю правдиво благородну прислугу належить ся щира вдячність всїм рятуючим, особливо п. Господаревскому, урядникови зелїзничому в Калуши, що відзначив ся своїм енерґічним ратунком. Причиною огню була ймовірно неосторожність.
Шинки в Австрії. Після урядових виказів число шинків з кінцем 1890 року виносило 91.967, так що в Австрії припадає один шинок на 259 мешканцїв. В Зальцбурзї припадає один шинок на 140 мешканцїв, в Тироли на 169, в Каринтії на 187, в Австрії горішній на 190, в Стирії на 230, в Шлезку на 233, в Чехії на 236, в Мораві на 234, в Країнї на 275, в Буковинї на 296, в Галичинї на 301, в Австрії долішній на 313 і в Дальматії на 502 мешканцїв. Беручи на увагу простір країв, випадає один шинок в Шлезку на 2, в Чехії на 2.1, в Австрії долїшній на 2.3, в Мораві на 2.4, в Австрії горішній на 2.9, в Галичинї на 3.6, в Стирії на 4.0, в Буковинї на 4.8, в Тироли на 5.2, в Каринтії на 5.4, в Країнї на 5.5, в Зальцбурзї на 5.9 а в Дальматії на 12.4 кільометрів квадратових. З обох тих зіставлень виходить, що розмірно найбільше шинків має Шлезк, а по нїм Чехія, Австрія горішна, Морава, Австрія долішна, Зальцбурґ, Тироль, Стирія, Каринтія, Галичина, Буковина, Країна і Дальматія.
Дрібні вісти. Цїсар дарував громадї Підгайчики, в повітї рудецкім 100 зр. на будову школи.

21.05.1892

До теми