◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

В справі управильненя рускої правописи покликала краєва рада шкільна анкету і запросила до неї: д-ра Стефана Смаль-Стоцкого, професора університету в Чернівцях; о. д-ра Ом. Огоновского, професора університету у Львові; о. Алекс. Тороньского, катихита ґімназії рускої у Львові; Анат. Вахнянина, Конст. Лучаківского, Ив. Верхратского і Ил. Огоновского, професорів рускої ґімназії у Львові; Теоф. Грушкевича, професора нїмецкої ґімназії у Львові; о. Онуф. Лепкого, катихита ґімназії Франца Іосифа у Львові, Олександра Барвіньского і Ом. Партицкого, професорів мужескої семинарії учительскої у Львові.
Нова читальня отворила ся дня 15. н. ст. мая в Драганівцї, тернопілького повіта. До сеї читальнї вписало ся 23 членів, котрі вибрали ся до видїлу: о. Ст. Кобляньского предсїдателем, Романа Савчишина, Дмитра Демкова, Теодора Левицкого і Романа Свореня видїловими, а Тому Левицкого і Илію Бандака заступниками видїлових. Читальня рішила вписати ся в члени Общества им. Качковского.
Директором семинарії учительскої в Тернополи именований професор Омелян Михаловскій.
Еміґрація. В цвітни с. р. приїхало до Освіцима, щоби еміґрувати до Америки 1173 осіб, а то: 1.055 осіб з Галичини, 9 з Буковини і 109 з Угорщини. З усїх наміряючих еміґрувати експозитура дирекції поліції завернула з дороги для браку пашпортів або грошей на подорож 78 осіб, між ними 72 з Галичини і 6 з Угорщини. Єсли возьме ся на увагу поодинокі повіти в Галичинї, то найбільше виходцїв доставив в цвітни повіт ясельскій, а то: 168 осіб, друге місце займає повіт тарнівскій з 129 особами, відтак йде повіт мілецкій з 109 особами. Инші повіти доставили виходцїв: сяніцкій 95, новоторгскій 66, кольбушівскій 57, домбровскій 55, новосандецкій 53, коросняньскій 48, мисленицкій 38, стрийскій 34, горлицкій 28, ропчицкій 27, жовківскій 23, бжескій 21, пильзненьскій 19, лїській 13, ряшівскій 12, золочівскій 10 — всї инші повіти виказують вже понизше 10 осіб. — В тім самім часї переїхало через Освіцим, вертаючи з Америки 664 осіб, а то: 524 з Галичини, 44 з Буковини і 96 з Угорщини.
Товариство стеноґрафів. Щоби спонукати прихильників стеноґрафії до більшої дїяльности а именно в напрям практичного образованя в списуваню публичниx розправ, задумують львівскі стеноґрафи покликати знов до житя центральне товариство стеноґрафів у Львові. Товариство буде дїлитись на три секції наукові: польску, руску і нїмецку. В кождій секції відбувати ся будуть під проводом фахового стеноґрафа виклади о теорії стеноґрафії і практичні вправи. Раз на місяць будуть відбувати ся загальні збори всїх членів товариства, перебуваючих у Львові для полагодженя справ адміністраційних.
З Станиславова доносять, що тамошний суд карний веде слїдства против одного асесора суду торговельного, двох адвокатів, одного авскультанта і одного спедитора о публичне насильство якого мали допустити ся, намовляючи товпу уличну до нападу на станиславівску божницю. Дїяло ся се підчас передвиборчої аґітації в Станиславові.
Дрібні вісти. Цїсар дарував громадї Цуцилівцї, в повітї жидачівскім 100 зр. на будову школи.