Віталіна.

Вчерашні телєґрами принесли з Петербурга сензаційну вість, що тамошний начальник міста ґен-лейтнант Ґрессер і ґен.-майор Баранов померли майже рівночасно з одної і тої самої причини — хотїли відмолоднїти та казали собі запустити, чи самі запускали собі під шкіру нововинайдений лїк "віталіну", котрий нїби то має таку силу, що навіть дуже старий чоловік стає від него бодай о десять лїт молодшій. Лїк сей, званий "віталіною" длятого, що він нїби то додає чоловікови житя, придумав два роки тому назад славний фізіольоґ Бравн-Секвард і оголосив єго в парискій академії медицини. Він казав, що робить той лїк з матерій звірячих, котрі бере з кріликів, ягнят і т. д. Бравн, 70-лїтный старець, казав тогди, що він випробовав той лїк сам на собі й осягнув несподївані результати; коли запустив собі єго під шкіру, він став через то бодай о 10 лїт молодшій, почув в собі якусь нову силу і міг жвавійше ходити, як то буває в єго віцї. В віденьских і берлиньских кругах лїкарских приняли сю вість з недовірєм. Лїк той війшов в моду в Россії, де якійсь Ґачковскій, давный асистент Бравна, став єго вирабляти. Межи обома винахідниками настала тогди сварка а Ґачковскій став навіть виговорювати, що лїк Бравна до нїчоґо а зато робив сам і лїчив ним. Сего лїку стали були дуже уживати висші круги россійскі а Ґрессер, довідавшись о нїм казав собі єго запустити в ногу, аби позбути ся ревматизму. Але він не прикликав самого Ґачковского, лиш міского лїкаря Соколова а той запустив єму того лїку два рази, як кажуть з нечистої шприцки. Зараз по запущеню "віталіни" показалась на правій нозї маленька чорна пляма, котра почала дуже скоро рости і показало ся, що наступило затроєнє крови. На другій день по запущеню, показались у Ґресера ознаки ґанґрины, а всеж таки прикликані лїкарі не могли зважитись відтинати єму ногу. З правої ноги перекинулись ґанґрина на лїву і тогди стала вже певна річ, що Ґрессер мусить умерти, бо хоч бы єму відняли були й обі ноги, то нїчого би не помогло. Ґачковскій, наляканий таким успіхом свого лїку, викрив єго тайну і сказав, що віталіна єсть лиш мішаниною ґліцерини з бораксом, а ті матерії не затроїли би крови. Але що стало ся з ґен.-майором, котрый погиб також від віталіни? Чи він сам собі єї запускав, чи якій лїкар, не знати; але все таки годї припустити, щоби й єго шприцка до запусканя була занечищена і щоби він через то затроїв ся, а фактом єсть, що і він помер від віталіни. Обом тим старцям захотїлось, видко, погуляти ще як за молоду, а тим часом перенеслись на тамтой світ. Мабуть вже не захочесь нїкому заживати відмолодняючого лїку.

14.05.1892

До теми