Український інститут національної пам’яті ініціює зупинення надання дозволів на проведення робіт з пошуку поховань та впорядкування польських місць пам’яті в Україні.

Про це йдеться у заяві УНІП у відповідь на знищення меморіального комплексу вояків УПА у селі Грушовичі Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства.

УНІП звернеться з проханням про призупинення леґалізації монументів до Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій – допоміжного органу при Кабінеті Міністрів, який утримує місця поховання жертв війни та політичних репресій на території України та інших держав.

Також Український інститут національної пам'яті звертається до органів місцевого самоврядування "з проханням припинити розгляд будь-яких звернень польських державних інституцій, окремих осіб чи громадських організацій щодо надання дозволів на встановлення нових польських пам’ятників та пам’ятних знаків чи реставрацію вже існуючих".

УНІП нагадує, що руйнування братської могили вояків УПА у Грушовичах є 15-м за чергою актом наруги над місцями пам’яті українського народу в Польщі, вчиненим від 2014 року. "Ці випадки залишаються без розгляду польськими правоохоронними органами. Польська влада не відновлює знищених пам’ятників. Водночас за той самий період в Україні було вчинено чотири акти наруги над польськими місцями пам’яті, і кожного разу українська влада у найкоротші терміни відновлювала меморіальні об’єкти у їх первинному вигляді, а за фактами вандалізму порушувались кримінальні справи", – обурюється Інститут національної пам'яті.

Українська установа наголошує, що у 90-х роках як в Польщі, так і в Україні ще не було національного законодавства щодо місць пам’яті, тож чимало споруджених у цей час пам’ятників і пам’ятних знаків опинилися поза правовим полем.

"Протягом останніх двох років Інститут працював над створенням механізмів узаконення польських пам’ятників і пам’ятних знаків, встановлених в Україні без будь-яких погоджень з центральними чи місцевими органами влади в період з 1991-го по 2017 рр. Ми прагнули досягти порозуміння з польською стороною в питанні збереження місць пам’яті обох народів: Державною міжвідомчою комісією у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій разом з Радою охорони пам’яті боротьби і мучеництва обговорювалися конкретні кроки щодо розв’язання проблеми. Натомість відсутність належної реакції польської влади на системне нищення українських місць пам’яті в Польщі змушує нас призупинити процес леґалізації польських меморіальних об’єктів на території України", – зазначає УІНП.

Згідно з підрахунками інституту, щонайменше 105 польських пам’ятників і пам’ятних знаків залишаються нелеґальними.

Інститут вимагає від офіційної Польщі дати оцінку тому, що акція демонтажу монумента в Грушовичах відбулася за схвалення війта, при масових анонсах у медіях, трансляціях у пресі, при потуранні поліції. УНІП просить розтлумачити, чи подібні вчинки схвалюють на центральному рівні. "Український інститут національної пам’яті готовий до поновлення співпраці з польськими партнерами відразу після відкритого та прозорого розслідування всіх фактів нищення українських місць пам’яті, що мали місце протягом 2014–2017 рр., притягнення до відповідальності винуватих осіб та відновлення і легалізації знищених українських пам’ятників коштом польської сторони", – підсумовано у заяві.