Ви, нарцистичні споживачі


Бенджамін Барбер не живе

 

 

Американський політолог і філософ, колишній радник Білла Клінтона, помер від раку підшлункової залози. Мав 77 років.

 

У своїх книжках він досліджував глобалізацію, громадянське суспільство, капіталізм і споживання. Найзнаменитіша його книга, "Джихад проти МакСвіту" [Jihad vs. McWorld: How Globalism and Tribalism Are Reshaping the World] 1995 року, застерігала щодо наслідків глобалізації в часи, коли модним був кінець історії, а глобальний ринок і культура мали провадити нас до рівно ж глобального добробуту.

 

МакСвітом із заголовку були повновладні корпорації, що впроваджували "економічний тоталітаризм" і намагалися підпорядкувати "політику, суспільство і культуру вимогам притлумлюючого своєю безмежністю ринку". І він остерігав, що "ціну цьому взнаємо допіру тепер". Джихад — це, зокрема, місцевий опір перед глобалізацією, традиційні цінності, що набувають форми націоналізму або фундаментальної релігійності.

 

Коли 11 вересня 2001 року два літаки врізалися у вежі World Trade Center, Барбер був проголошений пророком. Він гримів: "Якщо ми експортуємо капіталізм без демократії, то плекаємо анархію і тероризм".

 

У виданих декадою пізніше "Спожиті" [Consumed: How Markets Corrupt Children, Infantilize Adults, and Swallow Citizens Whole (2007)] він досліджував інфантилізуючу роль споживання. Корпораціям вигідно, щоби дорослі поводилися як діти, що жадають негайну грошову винагороду, а підпорядкована правилам ринку політика промувала кандидатів, які вміють зробити шоу. "В нинішній жалюгідній епосі тріумфуючого капіталізму, коли ми скочуємося в консумпційний нарцисизм, йде до того, що місце шекскпіровських семи актів людського життя займе дитинство на ціле життя".

 

В останні роки він був зайнявся містами — бо був переконаний, що саме бурґомістри будуть правити світом. Глобальні проблеми, він вважав, перетинають кордони держав, а нинішні національні та понаднаціональні інституції з ними не справляються. Тому потрібна нова форма співпраці: парламент, що складається з представників міст.

 

Коли я розмовляла з Барбаром в 2013 р., він визнав, що його книжки песимістичні, але він "вперше за тривалий час відшукав трохи надії. Те, як міста справляються з нинішньою кризою, наповнює мене оптимізмом".

 


Katarzyna Wężyk
Wy, narcystyczni konsumenci
Gazeta Wyborcza
, 27.04.2017
Переклад О.Д.

 

 

27.04.2017