Віденьска Neue frei Presse помістила в 9930 н-рі з 16 н. ст. цвітня письмо зі Львова такого змісту:
"Посередничити і національні противности в краю лагодити" — так здефініював краєвий маршалок кн. Сангушко свою місію, котру він після заявленя старо- і молодо-руских послів старав ся честно виповнити.
Але також міродатному впливови намістника ґр. Баденіого мають Русини завдячити, що им тепер на поли шкільництва зроблено уступки, о котрих признанє они давнїйше довшій час на даремно старали ся. Правительство мабуть вже прийшло вкінци до пересвідченя, що се під нїяким взглядом не може лежати в интересї держави і краю, — Русинів брутальним відпиханєм вганяти до опозиції і "Тирольцїв" півночи" переміняти в мальконтентів, котрих екстремна політика могла би стати для Австрії жерелом не конче бажаних прикростей. Розумієсь, що ще і тепер одно руске сторонництво не хоче абсолютно нїчого знати про зміну дотеперішної тактики. Однак сю невеличку громаду приведесь до розуму і усмирить ся виповненєм справедливих домагань руского народу. Що такій погляд оправданий, показує ся з гладкого переходу сегорічної сесії соймової, котра мабуть стане рішаючою що-до дальшого розвитку національного питаня в Галичинї. Можна надїятись, що правительство без огляду на буренє польских і руских шовіністів буде поступати рішучо і консеквентно на раз обраній дорозї. Многі рускі посли загадують в найблизшім місяци основно пояснити перед виборцями з сїльских округів причини тої зміни, яка тепер наступала у відносинах.
