◦ ◦ ◦ ◦

О. Яків Вацура ЧСВВ, ігумен, помер 13. 4. ц. р. у Плісниську-Підгірцях коло Бродів. Покійний походив із Засяння (містечко Каньчуґа), в чині оо. Василіян сповняв різні уряди, між ін. ігумена в монастирі у Львові. В часі світової війни був на засланні враз з іншими оо. Василіянами (м. ін. з нинішнім протоігуменом о. В. Градюком ЧСВВ) на Далекому Сході звідки вернувся з цінною збіркою церковно-історичних матеріялів, з чого дещо появилося було свого часу друком у пресі. Львовянин.
45-ті роковини священства о. д-ра А. Волошина. В неділю 12. квітня ц. р. відправлено в греко-католицькій церкві у Празі урочисту Службу Божу у 45-ті роковини священства о. д-ра А. Волошина. На порозі церкви привитав ювилята в імені колишніх учеників Микола Вайда. По Богослуженні, на якому гарно співав хор під проводом п. Гуменюкової, виголосив привіт о. парох Василь Лар, зчерги йшли привіти Від українського ушверситeту та інших. Ювилят походить зі старого священичого роду. Дід його Іван був у 1830 р. священиком у Великих Лучках, батько в Келичині. Підчас богословських студій у Будапешті та Ужгороді вплинули на національну свідомість о. А. Волошина румунські та хорватські богослови. Під впливом концерту української молоді зі Львова в Ужгороді 1899 р. о. д-р А. Волошин відвідав Галичину, звідкіля вернувся з українськими книжками й часописами з більшою національною свідомістю. Швидко вдруге відвідує Львів, щоб знову привезти книжки, часописи та приглянутися до розвитку національного життя. Ось так разом з д-ром Г. Стрибським о. д-р А. Волошин відновив перервaні взаємини між Закарпаттям та Гaличиною. До світової війни працював о. д-р А. Волошин як священик, професор, директор учительської семинарії в Ужгороді, як редактор часопису "Наука" та автор шкільних підручників, головно читанок для народніх шкіл підтримуючи ось так національну свідомість на Закарпатті. По війні продовжував свою працю далі як педагог, редактор "Свободи", посол та суспільно-національний діяч. Дав почин до оснування "Просвіти" в Ужгороді (1920) і багатьох культурних та господарських товариств. Учительство вивів з відомого протинароднього конгресу в Ужгороді, щоб оснувати "Учительське Товариство". Своєю працею для Церкви і народу став приміром для духовенства. За ці заслуги назвав його народ своїм Батьком та вибрав своїм провідником.

21.04.1942

До теми