◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

В справі тамтогорічного греко-кат. львівского синоду пише Neue fr. Presse: Папска курія потвердила постанови львівского греко кат. провінціяльного синоду. На основі тих ухвал, як тепер показує ся, не будуть введені нїякі зміни анї в богослуженю, анї в обрядї греко-католицкім. О заведеню целібату у руского духовеньства, о злученю калєндаря юліяньского з грегоріяньским, як також о канонізації кількох єзуїтів нема в ухвалах синодальних нїякої бесїди.
З Рогатина пишуть нам: Пишу під вражінєм вельми поганого а сумного факту. На тутешного пароха-ювілата о. Иполита Дзеровича учинено атентат. В світлий вівторок о годинї 10½ вечером вертав о. Дзерович домів. На одній з найлюднїйших і найбільше оживлених улиць Рогатина, під ослоною темної ночи зайшли єму дорогу два люде, ударом кимакою в голову повалили на землю і так заголомшеного старика стали тягнути під поблизькій міст. Туркіт наближаючого ся воза сполошив злочинцїв, они відбігли і лиш тому завдячує о. Дзерович свій ратунок. Три рани на голові — після висказу лїкаря — не небезпечні і єсть всяка надїя, що наш симпатичний о. ювілат незадовго піднесе ся з ложа недуги. Жандармерія пильно слїдить за злочинцями. Причина рабунку виключена. Як бачите, поліція в Рогатинї не аби яка! Час би вже декому вглянути в дїла нашого уряду громадского, тим більше, що в так темній ночи, як вівтіркова не святилась анї одна лямпа, бодай в серединї міста! Дивно, що в Рогатинї запанувала від якогось часу така ощадність! Ті, до кого се належить, повинні вислїдити, чому то зявилась нараз тота ощадність власне в тій рубрицї буджету громадского — в рубрицї освітленя, а може знайшли-б де-що цїкавого. Від уряду громадского має публичність право жадати бодай сего, щоби можна хоч дорогою свобідно перейти, безпечно від розбишак, та певно, що голови не скрутить ся де в якій баюрі...
Латиньска суфраґанія в Станіславові. Ходять поголоски, що в Станіславові має бути основана латиньска суфраґанія, як "Гал. Русь" каже, для зрівноваженя впливу тамошного руского епископства. Дотація тої суфраґанії виносила би 16.000 зр. а суфраґаном став би видалений з Россії епископ Гриневецкій.
Нова львівска рада громадска розпічне вже небавом своє урядованє. Оногди повідомлено львівских горожан афішами о складї тої ради. Речинець до вношеня протестів назначений на 8 днїв від часу оповіщеня складу ради. Як звістно, зайшли при скрутинії деякі неправильности а кажуть навіть, що і тепер ще скрутинія V салї виборчої не скінчена.
Про приїзд цїсаря до Галичини доносять, що цїсар приїде при кінци серпня в цїлях чисто-войскових. Цїсар буде лише при кріпостних маневрах під Перемишлем і не буде вступати анї до Кракова анї до Львова.
"Славянское Обозрѣніе", орґан славянофільского благотворительного комітету, почавши сего року виходити місячними випусками, заборонило австрійске правительство розширяти в границях Австро-Угорщини.
Метеор чи бальон? В Перемишли, як пише тамошня Gazeta, видно було минувшої суботи о годинї 9½ в ночи світячу точку, котра показала ся над Ярославом в сторонї північно-західній. Точка ся була куляста і викидала з себе світло елєктричне, форми стіжковатої, то до гори, то на долину. При помочи телескопа пересвідчено ся, що світяча точка не була анї планетою, анї кометою, анї метеором, бо висїла в горі яких 600 метрів від землї і лїтала свобідно і правильно в проміни 4 до 5 кільометрів. З того можна би гадати, що се був бальон, з котрого при помочи світла елєктричного роблено проби розпізнавати терен в ночи.
Самоубійство. Дня 19 н. ст. цвітня відобрав собі житє вистрілом з стрільби Кароль Піхорскій, бувшій ґеометер в 49 роцї житя, замешкалий у Львові при улици св. Софії. Причиною самоубійства був недостаток.
Дрібні вісти. Цїсар дарував громадї Писарівцї в повітї сяніцкім 100 зр. на будову школи. — Якійсь незвістний злочинець обікрав церков в Збаражи, забравши з трех скарбонок около 35 зр.