Останнє число "Буковини" принесло такий лист п. Миколи Василька до п. д-ра Костя Левицького:
Високоповажаний Пане Товаришу! У відповідь на Ваше цїнне письмо з 5 марта с. р. в справі оживленя opґанїзації Загальної Української Ради маю честь в порозуміню з моїми буковинськими товаpишами, послами парляментарними і соймовими, заявити Вам, Висoкoпoвaжаний Пане Toвaришy, отсе: Союз українських парляментарних і соймових послів з Буковини стояв від часу вибуху війни непохитно на тім становищи, що в cїм так важнім і тяжкім для нас Українцїв воєннім часї більше нїж коли повинна доконатись та найти вислів на зверх у спільнім заступництві злука всїх українських партій і орґанїзацій.
Такою бажаною орґанїзацією уважали ми Загальну Українську Раду, уконституовану дня 5 мая 1915, в котрій старали ся ми до дня 6. падолиста 1916 сумлїнно співпрацювати.
В письмі з Берлїна з дня 5. падолиста заявив я, що сам складаю свій мандат віцепрезидента Загальної Української Ради і уважаю її дальше функціонованє на мій пoгляд зайвим, бо з огляду на некорисне для нас рішенє oбox сoюзних монархів уважав я її дальшу дїяльність безпредметовою. Від того часу відносини для Українцїв зміняли ся основно. Цїсар Карло виявив уже принятєм найвизначнїйших мужів довіря нашої нації запопадливе заінтересованє її розвитком, а й австрійський президент мінїстрів д-р Кербер уступив місця другому правительству, з котрим співпрацювати лежить у спільнім інтересї всїх покликаних заступників української нації, на скілько б воно не змінило своїх цїлий.
Також й революція в Росії й огляди на інтереси наших тамошних земляків вимагають тїсної злуки всїх Українцїв Австрії.
Се є сї моменти, що з огляду на них Союз парляментарних і соймових послів з Буковини готов поновленє дїяльности Загальної Української Ради тільки як найтеплїйше повитати.
Що-до її складу, то Союз, котрого я головою, вповнї згідний з предложенями, зробленими у Вашім пиcьмі з 4. марта, при чім застерігає він собі іменованє 6 членів з Буковини до сеї хвилї, коли — чого ми раді надїяти ся — Ваша інїціятива із стадії одобреня партіями перейде до стадії конституованя Загальної Української Ради.
Наскрізь годить ся заступлений мною Coюз з тим, щоби так добре наші українські члени палати панів, як і всї парляментарнї і соймові посли мали одержати права членів Загальної Української Ради.
Прийміть, Високоповажаний Пане Президенте, вислів мойого все рівно найвисшого до Вас поважаня, з яким остаю щиро прихильний Вам — Микола Василько.
