«Економісти найкращі, коли вони думають альтернативами в термінах видатків і вигод. Отож, забудьмо про "соло-твердження", своєрідний протестантський риґоризм, який досі переслідує різні розділи економіки»
Sola scriptura, sola fide, sola gratia [Лише Писанням, лише вірою, лише благодаттю] – це три соло-принципи, які свого часу протестантські реформатори протиставляли Католицькій Церкві. Хоча право обговорювати теологію цих дебатів я залишаю іншим, мушу зізнатися у своїй симпатії до інтелектуального лібералізму, властивому католицькому опору цим соло-принципам. Як економіст, я вірю, що ми надто довго дотримувалися власних соло-принципів, що завдало шкоди економічній науці. Протестантський риґоризм в економіці має стати небіжчиком.
Щоби було ясно: відкинути соло-принципи не значить прийняти, що «все можливо». Твердження «немає критичної соціальної теорії в економіці» не еквівалентне соло-принципу, бо ми не можемо повністю знати всю сукупність того, що конституює (добру) економіку. Натомість відкидання соло-принципів в економіці означає зберегти відкрите поле економіки. Католицька думка відображає таку відкритість: наприклад, догма про людську і божественну природу Христа є відкиненням соло-принципів, що або Христос – це (супер)людина, або Христос – Бог, а його історичний прояв – це лише симуляція людського існування. Що насправді означає бути і людиною і Богом лишається непізнаваною містерією. Стосуючи це до економіки: неможливо визначити (хорошу) економіку, як це намагаються зробити соло-принципи, однак легко розпізнати погану чи просто неекономіку (критичну соціальну теорію). Нижче три приклади.
Sola Actio [Лише дія]
Економісти довго наполягали на тому, що єдині релевантні дані стосуються дій: споживання, інвестування, найму, звільнення тощо. Такі дані можна знайти в офіційній національній статистиці, у звітах про баланси фірм, а останнім часом все частіше з доматорських сканерів. Інші соціальні науки були більш ліберальними і використовували опитування, щоб накопичувати дані про сподівання, настанови, суб’єктивні резони тощо. Натомість економісти часто такі дані відкидали. Для декого навіть дані про безробіття є беззмістовними, бо концепція пошуку роботи не може бути адекватно охоплена. Іншим прикладом є очікування, основа економічного теоретизування, які часто оголошуються поза сферою об’єктів, на яких можна тестувати економічні теорії. Конструкт раціональних очікувань, де сподівання є лиш внутрішньою функцією самої економічної моделі, сприяв цій зневажливій настанові, що змінюється надто повільно. А має змінитися. Хоча й зашумлені, але дані опитувань містять цінну інформацію. Відкрию секрет: дані національних рахунків також вимагають багато припущень і оцінок — вартість капіталу маємо дещо неправильну, а оцінку основного капіталу далеко неправильну.
Sola Theoria [Лише теорія]
«Візьмемо модель зміни моделі», каже старе економічне прислів’я. Це соло-принцип, і я думаю, що неправильний. Дані також можуть змінити модель. Модель бізнес-циклу, що продукує контрциклічні інвестиції, є очевидно неправильною, як і все, що робить споживання більш волативним за ВВП. Існують базові факти, які можуть змінити моделі.
Solus Grexitus [Лише Грекзит]
Багато економістів запевняють, що лише Грекзит може врятувати Грецію, це ще один соло-принцип, лише ще один приклад із міріади соло-принципів політичного консультування. Політики відповідають: «Грекзит не розглядається, які маємо інші варіанти?» Економісти: «Політики – тупі; ми не приймаємо це обмеження». Політики: «Тоді ви нам непотрібні». Завше є альтернативи. Економісти найкращі в поясненні цих альтернатив у термінах трат і вигод, навіть коли вони думають, що обмеження є політичними і, на їхню думку, невиправданими й штучними.
Забудьте соло-економіку!
Rüdiger Bachmann
Sola Protestantism in Economics
Economic Ideas You Should Forget [Економічні ідеї, що їх маєте забути] (березень 2017)
Зреферувала Леся Стахнів
