◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Італійське воєнне звідомлення
РИМ, 16 квітня. — Італійське воєнне звідомлення з 16 квітня повідомляє:
На фронті Киренайки діяльність розвідувальних загонів. Дальше продовжувано бомбардувати Мальту. Німецькі винищувачі в повітряних боях збили над цим островом 17 аліянтських літаків. Підчас невдатної спроби атаки на кілька італійських кораблів в середущій частині Середземного моря німецькі конвоюючі винищувачі збили 2 англійські бомбовики.
Наради в Лондоні
БЕРН, 17 квітня. — В Лондоні відбуваються тепер англо-американські наради. У проводі американської делегації стоїть шеф американського генерального штабу Маршал.
Американські інтриги у Франції
ВІШІ, 17 квітня. — Американський посол при французькому уряді у Віші від'їде мабуть до Америки. Французькі часописи пишуть, що це стоїть у зв'язку з теперішніми внутрішньо-політичними справами у Франції. Американський посол, адмірал Лєгі, намагався встрявати у французькі справи.
На протибольшевицькому фронті
БЕРЛІН, 17 квітня. — Німецьке Інформаційне Бюро подає такі подробиці про німецькі налети на Мурманськ: 15 квітня німецькі бойові та стрімкоспадні літаки вилетіли до атаки на кораблі в пристані Мурманськ. Біля полудня літаки типу "Ю 87" виконали свої перші стрімкоспадні налети. Підчас цього налету бомба, що важила 500 кг., поцілила саму середину большевицького пасажирського корабля. Інші бомби попадали дуже близько корабля. Цей корабель величиною в 10.000 тонн в дуже короткому часі почав горіти. Залога літака завважила сильні вибухи, а в повітря вилітали розірвані на шматки частини корабля. Німецькі ловецькі літаки супроводили бойові машини, зводячи повітряні бої з большевицькими ловецькими летунами. При цьому збито один літак типу "Гаррікейн" та одну машину типу "Рата". По короткому часі ескадри німецьких стрімкоспадних літаків розпочали нові налети на Мурманськ. При цьому німецькі ловецькі літаки випередили стрімкоспадні літаки та звели повітряні бої з ворожими ловецькими машинами. З цих повітряних боїв німецькі летуни вийшли переможцями на цілій лінії. Без власних втрат вони збили три машини типу "Гаррікейн" та два большевицькі ловецькі літаки. Таким чином ловецькі літаки промостили шлях для німецьких стрімкоспадних літаків. В очайдушних, стрімкоспадних летах машини типу "Ю 87" знову засипали бомбами внутрішні споруди пристані Мурманськ, при чому поцілено два торговельні кораблі, кожний по 3 тисячі брт. Підчас пізніших розвідувальних летів стверджено що ці кораблі горіли полум’ям, яке високо вибухало вгору. Крім того знищено ще й інші портові споруди.
БЕРЛІН, 17 квітня. — Як Англія та Америка можуть допомогти Совєтам? Цим питанням цікавиться американський військовий письменник майор Жорж Філдінг Елійот. В одному американському часописі додає він, чого треба, щоб перевести висадку військ в якомусь місці Европи та щоб таким робом створити другий фронт, про який мріють большевики. Ото ж по думці американського фахівця, перекинути сухопутню армію до Европи можна лише тоді, коли мається бойові кораблі, багато кружляків та есмінців, добре зорганізовану службу міноловів з відповідною охороною, велике число транспортних кораблів з численною воєнною охороною та перевагу в повітрі. Але навіть, якби усе те мати, то ще й тоді треба рахуватися з такою німецькою обороною, такими втратами та такими несподіванками, що ввесь план "другого фронту" міг би перекинутись коміть-головою. Американський фахівець впевняв, що найкращою запорукою успіху будьякої англо-американської акції проти німців, є наступ большевиків, який спутав би німецькі сили. Іншими словами, американці вимагають тепер від большевиків того самого, чого большевики жадають від американців.
Японські війська висадилися на Панаї
ТОКІО, 17 квітня. — Японські збройні сили висадилися на острові Панай (Філіппіни). Висадка повелася добре. Японці поширюють зайнятий терен.
ТОКІО, 17 квітня. — Старшини й моряки, що в днях від 5-го до 9-го квітня брали участь в діях японської фльоти на Індійському океані проти англійських морських сил, які м. ін. розгромлено на голову, подають про ці бої такі цікаві подробиці: "Денний наказ у цей гідний уваги день, був такий: "Окружити й знищити ворожу воєнну й торговельну фльоту на висоті Калькути й Мадрасу, співдіючи з одиницями фльоти, що атакують остров Цейльон". Спрямовуючи атаку на Бенгальський залив, підплили японські ескадри до Індійського суходолу з трьох сторін. Одна частина спрямувалася на Калькуту, друга на Мадрас, врешті третя поплила в напрямі Коканади та Візаганатаму. Окрема спеціяльна ескадра дістала водночас наказ наїхати Цейльон з півдня та заатакувати Трінкомалі і Кольомбо. 5 квітня летунство фльоти дістало досвіта доручення вистартували на Кольомбо, де йому протиставились боєм різні англ. літаки. Негайно вив'язалася несамовита боротьба в повітрі, що, м. ін., тривала тільки короткий час, бо англійські машини звалювалися одна за одною в полум'ї та чорних хмарах диму. Після того японські літаки фльоти збомбардували летовище у Кольомбо, як також пристаневі й докові споруди, повертаючи чимало великих складів в руїни.
Пополудні того дня завважено 350 миль на південний захід від Цейльону два ворожі воєнні кораблі, що плили зі швидкістю 28 вузлів в західному напрямі. Це були, як опісля виявилося, англійські кружляки "Дортшаєр"— "Корнвель". Бій з ними тривав 90 мінут. Оба воєнні кораблі, що розпучливо боронилися, поцілено кількома повітряними торпедами та бомбами; вони потонули у хвилях Індійського океану.
Чергово дня досвіта вистежено велику фльоту ворожих транспортових кораблів. Японські воєнні кораблі відкрили вогонь і корабельна валка почала негайно розбігатися на всі боки. Кілька кораблів поцілених безпосередньо стрільнами, затонуло, інші пробували божевільно тікати, врешті ще інші вивісили білий прапор. Між 9-ою годиною передполуднем і 2-ою пополудні, затоплено біля Калькути 8 великих ворожих транспортових кораблів, у тому кілька кораблів-цистерн. Водночас спеціяльна формація фльоти, що діяла у центрі біля Коканади, встигла затопити 8, а ескадра, що вела бій на північ від Мадрасу, дальших п'ять кораблів.
Японське летунство фльоти перевело 9 квітня атаку на базу фльоти Трінкомалі, з якої піднялося на оборону її ледве кілька ворожих машин, у тому 2—3 типу "Свортфиш".
В дальшому ході японських дій ушкоджено важко один кружляк кляси "Ліндер" та затоплено авіоматку "Гермес", що мабуть пробувала тікати до Африки. Разом з нею пішло на дно 6 дальших торговельних кораблів, один стежний човен та один есмінець. Закінчивши ці дії, японська фльота стала єдиним володарем Індійського океану.
ТОКІО, 17 квітня. — Як повідомляє Домеї, північно-американські оборонці міста Цебу, що його 9 квітня японці зайняли після важких вуличних боїв, влаштували барикади з мішків з цукром. Коли досвіта згаданого дня явилася на висоті міста Цебу японська фльота з транспортових кораблів, американці підпалили вже у місті найважніші будівлі. Так зломавши спротив ворожих військ, які боронилися з-за валів з мішків з цукром автоматичними крісами, японці найшли зовсім спустошене місто, до якого згодом ввійшли й інші японські частини, що висадились на західному березі острова.
У Ню-Йорку відбулася пробольшевицька маніфестація. Америка відкриває свої простори для большевицької агітації.
Процес за атентат на німецького амбасадора фон Папена відбувається дальше. Переслухують обвинувачених Корнілова і Павлова. З СССР прибув окремий большевицький оборонець.
Американська торговельна фльота підлягає тепер уже команді воєнної американської фльоти. Всякий спротив буде караний згідно з воєнними приписами.
У Берліні відбувся з'їзд усіх атташе Европи.
Жиди Румунії мають продовж 30 днів здати державі чоловічий одяг, відповідно до їх заробітків. Кожний жид, якого річний заробіток перевищає 500.000 леїв має, між іншим, дати: 36 сорочок, 36 пар панчіх, 12 одягів, 12 капелюхів, 12 нагорток, 12 пар взуття та інше. Жиди, які не виконають цього розпорядку, будуть карані тюрмою від 5 до 10 років та гривною від 100.000 до 500.000 леїв.
У Лондоні большевик Майський виголосив промову підчас відкриття большевицького курсу для вчителів. Він накликав англійців "більше розуміти" большевиків, це значить — бути більше податним на большевицьку агітацію.
Лондонська преса стверджує, що четвертина англійської торговельної фльоти — індійська.