◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Австро-Угорщина супроти відозви російського правительства.
ВІДЕНЬ (Ткб.) Ц. к. кореспонденційне бюро є уповажнене до слїдуючої заяви:
Правительстао австро-уторської монархії одержало відомість про заяву російського провізоричного правительства, оголошену д. 11. цвітня с. р., з якої довідало ся, що Росія не задумує заволодїти иншими народами, позбавляти їх їхньої народної спадщини і силою забрати їх области, але противно бажає спричинити тривалий мир на основі права народів до рішеня про свою судьбу. З сього довідало ся австро-угорське правительство, що російське провізоричне правительство бажає осягнути цїль, що покриваєть ся з цїлю, яку в розмові д. 31. марта с. р. піднїс як воєнну цїль монархії ц. і к. мінїстер заграничних справ. Можна отже сказати, що австро-угорське і російське провізоричне правительство в рівний спосіб стремлять до чесного для обох сторін мира, який після слїв мирової пропозиції Австро-Угорщини і її союзників з д. 12. грудня 1916 р. запевнить істнованє, честь і можність розвою держав, які ведуть війну. Висказане тодї пересвідченє союзників, що їх права і оправдані жаданя дадуть ся без сумнїву погодити з правами і жаданями инших народів, нинї після заяви російського провізоричного правительства істнує в висшім ступнї. Тому, що тим самим цїлому світови, а передовсїм народам Росії ясно представлено, що Росія не є вже приневолена бороти ся в своїй оборонї і за свободу своїх народів, супроти тотожности цїлий союзних правительств і російського провізоричного правительства не буде тяжко найти дорогу до порозуміня, тим більше, що Й. Ц. В. Цїсар Австрії і Апост. король Угорщини бажає згідно з союзними монархами жити в будуччинї в порозуміню і приязни з російським народом, який має забезпечені внутрішні і зовнїшні умовини житя і є з них вдоволений.
Мілюков не звертав ся з нїякими пропозиціями до Туреччини.
ЦАРГОРОД. (Ткб.) Аґенцїя Мілї є уповажнена до зложеня заяви, що відомість, немовби російський мінїстер заграничних справ Мілюков звернув ся в короткій дорозї до турецького правительства з явними пропозиціями що до свободи проливів і будуччини Вірменїї, є порожною видумкою і позбавленою всякої основи.
Провідник шведських соціяльних демократів в Петроградї.
БЕРЛЇН. (Ткб.) Про подорож до Росії Branting-а, провідника шведської соціяльної партії більшости, пише в однім з дневників соціяльно-демократичний посол до нїмецького парляменту Зідекам: Можна би повитати сю подорож як пробу приложеня рук до мирових замірів, одначе кілька обставин спротивляєть ся сьому і викликує підозрінє, що Branting, подібно як Van der Velde бажає поборювати нахил російських робітників до мира і підбурювати в Петроградї до боротьби з Нїмеччиною.
Анґлїя проти полїтичної амнестії в Росії.
СТОКГОЛЬМ (Ткб.) Російські революціонери, які прибули сюди з Швейцарії, оголошують в дневнику "Politiken", що Анґлїя робила все можливе, щоби не допустити до переведеня полїтичної амнестії в Росії. Анґлїйське правительство придержує всїх мешкаючих за границею російських революціонерів, які є противні війнї. Російські соціялїсти оголошують небавом відповідний матеріял.
Новий російський имн.
В "Русскім Слові" видаванім у Москві, в числі з 20 марта, поміщена стати про новий російський національний имн, який вже написаний і має бути небавом розповсюднений при помочи преси і окремих летучих листків. Він уложений після взору француської "Марсилєзи" і не згадує нї словом про особу голови держави, тільки про нарід, свобідний люд та про демократичне правлїнє. День оголошеня имну буде обходжений в цїлій державі як велике національне свято.
Аргентина і американсько-нїмецька війна.
BUEHOS AYRES (Аґ. Аваса). Арґентинське правительство не оголосить урядової деклярації невтральности. Думає воно, що вистане похвала поступованя Зєдинених Держав і вчорашня нота. (Увага: Дня 12. с. м. донесено з Берна, що арґентинське правительство похвалило поступованє Зєдинених Держав тільки з деякими застереженями).
Франція орґанїзує американську армію.
БЕРН (Ткб). До "Neue Zurchеr Zeitung" доносять з Парижа, що француське правительство вислало до Америки війскoвy місію під проводом Жофра в цїли зорґанїзованя полевої армії Зєдинених Держав.
Битва на заходї.
БЕРЛЇН 14 с. м. (Ткб.) Від Скарни до Балькур кілька сильних наступів Анґлїйцїв скінчило ся нїчим, причім потерпіли вони значні втрати. Битва артилєрії здовж Alsne і в західній Шампанїї шалїє далї з великим завзятєм. На сходї нїчого нового.
Звишка російських цїнних паперів.
ВІДЕНЬ (Прив тел.). В фінансових кругах уговорюють звишку російських цїнних паперів, яка проявила ся 12. с. м. на біржі в Берлїнї. Російський банк підскочив о 12%, інтернаціональний петроградський Банк о 8%. Сю звишку вважають симптоматичною для полїтичного положеня.
Майно царя Миколи.
ПЕТРОГРАД (Пет. аґ.) В конфіскатї майна царя ходить не о приватну власність Миколи Романова, але о маєток, який мав він як цїсар, і який з причини його абдикації мусять стати власністю держави.

15.04.1917

До теми