Христос воскрес! Воскресне край наш мертвий;
Народ, віками гноблений, устане знов;
Нам запорука в тім — незлїчні жертви,
На жертівник змагань віками лита кров.
В великий день відродження повстануть
На суд народів тїни тих, що полягли;
Навколо них — живі рядами стануть
І грізно скажуть: "Ми за Правдою прийшли".
І скажуть: "Ми прийшли належне взяти,
І візьмемо! Нехай того-б хтось не бажав!
І хто-ж посмів їм тоді сказати:
"Народе! Вчора ти був — раб, в багнї лежав?
І хто в сей день спроможеть ся пізнати
В них — тих, що вчора не стогнали й під ярмом,
Що перед дужим вміли плазувати, —
Рабів, що гнулись мовчазні під батогом?
Христос воскрес! Вокресне край наш мертвий,
Народ обмиє рани в ріках давніх слїз;
Добуде Правду й Волю за ті жертви,
Що він на жертівник змагань людства принїс!
Христос воскрес! Народ наш встане рідний,
Засїє зерном волї вільний переліг;
І вільні груди крикнуть клич побідний:
"Ярмо й батіг —
До ніг!"
[Вістник Союза визволення України]
15.04.1917